Професор кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування, доктор філософських наук Ігор Дуцяк став активним учасником XVIII Науково-практичної конференції СловоСвіт 2024 «Проблеми української термінології», яка відбулася 3–5 жовтня 2024 р. у Національному університеті «Львівська політехніка».
Зокрема, у доповіді «Московські технології асиміляції мов: уміщення до національного тлумачного словника слів-дублетів, які є запозиками з мови метрополії» об’єктом аналізу став спосіб зміни української мовної норми, який полягав у внормуванні запозик із московської мови через заведення до 11-томного тлумачного Академічного словника української мови слів-дублетів за допомогою словосполуки «те саме, що». Заналізовано вміщені у згаданому словнику віддієслівні іменники з московськими словотвірними формами, які є дублетами віддієслівних іменників із кінцевим -ання.

У контексті проведення XXV Міжнародного науково-практичного форуму «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій» 3 жовтня 2024 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Гуманітарні дослідження в аграрній сфері: філософський, історичний та мовознавчий аспекти».
Учасники представили цікаві та змістовні доповіді. Зокрема, було розглянуто актуальні проблеми з галузі термінології, української фразеології, дидактичні аспекти вивчення англійської мови. Обговорено тематику російсько-української війни у студентській науковій роботі як важливу складову патріотичного виховання сучасної молоді. Доповіді історичного напряму було сфокусовано на міжнародній геополітиці та українських землях напередодні Першої світової війни, а також на дослідженнях природи сільськогосподарської кооперації в Україні. Висвітлено дослідження рукопису Юліяна Бачинського «Управа рилі» як джерело для вивчення української діаспори у Канаді, а також геральдичні та генеалогічні установи діаспори після Другої світової війни.

20 вересня 2024 р. проведено черговий захід Всеукраїнського товариства «Самбірщина» ім. гетьмана П. Сагайдачного, очільником якого є Ігор Бегей – доктор політичних наук, професор кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування.
Зокрема, в інформаційно-освітньому і дослідницькому центрі «Добромильський край» відбулися Треті «Лукашівські читання», присвячені 70-річчю Михайла Кріля – доктора історичних наук, професора, члена товариства, знакової, яскравої особистості в українській гуманітарній науці та освіті, авторитетного фахівця з всесвітньої історії, славістики. Вели захід Ігор Бегей та голова Добромильського осередку товариства Оксана Гельжинська.
Ювіляра вітали представники влади, науково-освітянської спільноти та громадськості. Михайло Михайлович виголосив змістовну доповідь «Наукова майстерня історика: написане і бажане», а згодом на неї відгукнулись своїми виступами директорка Самбірського ліцею Світлана Якубовська, видавець Мирон Іваник, к. т. н. Михайло Яворський.
На заході було презентовано книгу «Михайло Кріль: біографія та бібліографія», а також підтримано пропозицію висунути кандидатуру М. Кріля на здобуття премії імені Митрополита Андрея.

 Упродовж липня – серпня 2024 року в.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування, доцент Ігор Баран взяв участь у дистанційному стажуванні на базі Європейського інституту інноваційного розвитку (Острава, Чехія) на тему «Впровадження інновацій у гуманітарних науках. Досвід Чехії» тривалістю 180 годин (6 кредитів ЄКТС). Стажування було цікавим та пізнавальним.

З 2 по 21 серпня 2024 р. доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування Олена Дерпак пройшла міжнародне стажування на тему «Distance education. Course for university teachers», організоване в рамках міжнародного проєкту Erasmus+ KA2 «Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та ринку праці» (DEFEP) у Державному університеті Молдови.
Заняття, які проходили в асинхронному режимі в середовищі Moodle, висвітлювали тонкощі сучасного синхронного та асинхронного дистанційного навчання, світову і зокрема європейську законодавчу базу стосовно дистанційного навчання, форми проведення занять у дистанційному навчанні, роль викладача та студента в таких заняттях, ефективні методи оцінювання синхронних та асинхронних занять тощо.
Усі ці знання, звісно ж, стануть у нагоді в умовах сучасного освітнього середовища.

 

4 червня 2024 р. на кафедрі гуманітарної освіти відбувся науковий семінар на тему «Мисленики Самбірщини та суміжних земель у добу Відродження». В.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти, доктор політичних наук, професор Ігор Іванович Бегей окреслив роль діячів рідних йому теренів, як-от: Лукаша Русина-Новоміського (1494–1542), Станіслава Оріховського (1513–1566), Григорія Чуй-Русина (Григорія Самбірянина) (1523–1573), Івана Вишенського (1550–1621), Івана Гербурта (1567–1616) – у розвитку української філософської думки. Особливо суголосним для сьогодення є вчення С. Оріховського про природні права людини та взаємну відповідальність як держави перед індивідуумом, так і індивідуума перед державою (згадаймо відому цитату Джона Кеннеді: «Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни!»).

23-24 травня 2024 року в.о. доцента кафедри гуманітарної освіти ЛНУП Олександр Мазепа провів профорієнтаційну роботу в Здолбунівських ліцеях № 3 і № 5 Здолбунівської міської ради Рівненської області.
Під час зустрічі з учнями 11 класів викладач кафедри розповів про особливості та переваги навчання у Львівському національному університеті природокористування, ознайомив із цьогорічними правилами вступу та напрямами діяльності закладу вищої освіти, надав профорієнтаційні буклети з необхідною інформацією. Випускникам 11 класів були представлені презентаційні відеоролики про ЛНУП, факультет будівництва та архітектури, спеціальності 022 «Дизайн», 191 «Архітектура та містобудування» та 192 «Будівництво та цивільна інженерія», відзняті студентами цих спеціальностей. Учні активно запитували про умови і вартість навчання в ЛНУП на різних спеціальностях, умови життя в гуртожитках, подальші можливості працевлаштування, обмінні студентські програми.

 

24 травня 2024 р. відбулося нагородження найактивніших учасників Всеукраїнської студентської наукової конференції «Українознавчі студії в контексті сучасної доби: філософський, історичний та філологічний аспекти», яку було проведено 15-16 травня на кафедрі гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування. Також за організацію проведення наукового заходу та якісну підготовку студентських наукових робіт було відзначено доцентів кафедри гуманітарної освіти Анжелу Кузу і Олену Дерпак.

15 травня 2024 р. кафедра гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування провела чергову Всеукраїнську студентську наукову конференцію «Українознавчі студії в контексті сучасної доби: філософський, історичний та філологічний аспекти». Науковий захід проходив у змішаному форматі, адже до нього активно долучилися здобувачі вищої та фахової передвищої освіти з інших навчальних закладів.
У читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУП було проведено основне засідання студентської конференції, яка охопила надзвичайно важливі й актуальні аспекти гуманітарних проблем сьогодення.
Розпочався захід із вшанування хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя у російсько-українській війні, і перші доповіді також були увіковічненням пам’яті Героїв, які полягли за нас. Особливий акцент було зроблено на історіях випускників Львівського національного університету природокористування: Ореста Рися, Петра Цимбалюка, Тараса Чайки, Василя Пелиша, а студентка факультету будівництва та архітектури Соломія Лехів підготувала доповідь про свого полеглого брата Ростислава Троцишина, нагородженого відзнаками за мужність.
Змістовною та актуальною, особливо зважаючи на вшанування 80-річчя з часу депортації кримських татар 18 травня 2024 р., була доповідь Антоніни Вовчук на тему «Боротьба за кримськотатарську мову як чинник опору російському окупанту».
Студенти у своїх дослідженнях з’ясовували вплив війни на історичну пам’ять, мовні процеси, український спортивний рух, українську музику, культурні матеріальні та нематеріальні цінності тощо. Також, зважаючи на те, що цього року Україна вшановує 210-річчя Великого Кобзаря, певну кількість доповідей було присвячено темі Тараса Шевченка в сучасності. Гостро, зважаючи на теперішню ситуацію в Україні, прозвучала доповідь про філософію свободи Мирослава Поповича.
А загалом конференція охопила чимало сучасних філологічних, історичних, філософських аспектів української гуманітаристики. Ми надзвичайно вдячні Збройним Силам України за можливість навчатися і працювати, а всім учасникам конференції – за їхню активність та виконану роботу.
Маємо надію, що результати конференції знайдуть своє відображення у подальших пошуках молодих науковців, і чекаємо нових зустрічей!

Attachments:
Download this file (Українознавчі студії 2024_тези.pdf)Українознавчі студії 2024_тези.pdf1725 kB