Чабан Андрій Васильович – доктор технічних наук, професор, професор кафедри електротехнічних систем.

У 1990 році закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Електропривод та автоматизація промислових підприємств».

З 1991 року – на науково-педагогічній роботі.

У 1999 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук – «Математичне моделювання двоточкових Т-періодичних крайових задач електродинаміки».

У 2010 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук – «Математичне моделювання електромеханічних коливних процесів».

У 2012 році здобув вчене звання доцента кафедри механіки та автоматизації машинобудування.

У 2019 році здобув вчене звання професора кафедри електротехнічних систем.

У 2024 році пройшов підвищення кваліфікації у консалтинговій компанії «Scientific Publications» за тренінговою програмою «The basics of scientometrics».

У 2025 році пройшов курси підвищення кваліфікації НПП у Навчально-науковому інституті заочної та післядипломної освіти Львівського національного університету природокористування за програмою: «Синергія Industry 5.0 та інформаційних технологій у машинобудуванні, енергетиці, агроінженерії та автомобільному транспорті».

Бере участь у підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації. Підготував 1 кандидата технічних наук.

Член редакційної колегії Вісника Львівського національного університету природокористування. Серія «Агроінженерні дослідження».

Основні напрями наукових досліджень: математичне моделювання динамічних процесів; інтердисциплінарне моделюваня; електромеханічне перетворення енергії.

Науковий доробок: розроблено новий інтердисциплінарний метод математичного моделювання складних динамічних систем, який ґрунтується на модифікації інтегрального варіаційного принципу Гамільтона-Остроградського та поширенні останнього на нелінійні дисипативні системи із зосередженими та розподіленими параметрами, а також побудова на цій підставі математичних моделей електромеханічних об’єктів широкого класу.

Автор понад 200 наукових та навчально-методичних праць.

Scopus ID: 55513999300; ORCID 0000-0002-4620-301X.

Індекс Гірша у Scopus – 11, індекс Гірша у Web of Science – 10, індекс Гірша в Google Академія – 15.

 

 

Степан Миколайович Хімка – кандидат технічних наук, в.о. доцента кафедри електротехнічних систем.

У 2005 році закінчив Львівський державний аграрний університет за спеціальністю «Механізація сільського господарства».

Після здобуття вищої освіти обіймав посади: інженера-механіка другої категорії Центру стратегічних досліджень екобіотехнічних систем; інженера-конструктора другої та першої категорій ТОВ «Львівський автобусний завод».

З 2008 року – на науково-педагогічній роботі. 

У 2012 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук «Обґрунтування параметрів вібраційного дозатора сипучих кормів».

Читає навчальні дисципліни: для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти – «Основи технічної діагностики автомобілів», «Електронне та електричне обладнання автомобіля», «Електронне обладнання та комп’ютерна діагностика», «КВП з основами метрології»; для другого (магістерського) – «Мехатронні системи автомобілів». 

У 2017 році пройшов закордонне стажування в Природничому університеті (місто Люблін, Польща). У 2020 році пройшов підвищення кваліфікації в Навчально-науковому інституті заочної та післядипломної освіти Львівського національного аграрного університету. Тема: «Використання платформи Zoom для дистанційного навчання та роботи. Користування платформою Moodle. Методика ведення заняття в дистанційному режимі».

Основний напрямок наукових досліджень – електротехнічні та світлотехнічні характеристики сучасних засобів освітлення та систем їх електрозабезпечення.

Автор близько 40 наукових і навчально-методичних праць. 

 

Основні публікації:

Сиротюк В., Сиротюк С., Хімка С. Методика і апаратне забезпечення досліджень параметрів вібраційного дозатора сипких кормів. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. Львів, 2009. Т. 1, № 13. С. 196-202.

Сиротюк В., Сиротюк С., Хімка С. Апаратно-програмний комплекс для експериментальних досліджень енергоощадного дозатора комбікормів. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. Львів, 2009. Т. 2, № 13. С. 428-432.

Сиротюк В., Дробот І., Хімка С. Обґрунтування параметрів вібраційного конусно-дискового дозатора комбікормів. Вісник Харківського національного університету ім. П. Василенка: механізація сільськогосподарського виробництва. Харків, 2010. Т. 1, № 93. С. 458-463.

Мочернюк Ю.П., Голодняк Р.І., Хімка С.М. Квазібаланс потужностей в електричному колі із зосередженими параметрами періодичного несинусоїдального струму. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. Львів, 2011. № 15. С. 442-445.

Хімка С.М., Дробот І.М., Гошко М.О. Обґрунтування вибору схеми електромагнітного віброзбудника для електропривода вібраційних машин. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. Львів, 2012. № 16. С. 395-399.

Гошко М.О., Василів К.М., Дробот І.М., Хімка С.М. Дослідження характеристик сучасних електричних джерел світла. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. Львів, 2012. № 16. С. 390-394.

Хімка С.М. Обґрунтування параметрів автоматизованого приводу вібраційного дозатора з крутильними коливаннями робочого органа. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2015. № 19. С. 103-108.

Хімка С.М. Класифікація сучасних електричних джерел світла, обґрунтування їх вибору за електротехнологічними критеріями. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2016. № 20. С. 61-67.

Хімка С., Гошко М., Дробот І., Сиротюк В. Методика і результати експериментальних досліджень енергоощадного вібраційного дозатора сипких кормів. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2019. № 23. С. 26-35.

Гречин Д., Дробот І., Хімка С., Гошко М. Структурно-математичне моделювання різних способів пуску асинхронного двигуна. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2019. № 23. С. 75-84.

Валерій Миколайович Сиротюк – кандидат технічних наук, професор, професор кафедри електротехнічних систем.

У 1967 році закінчив Львівський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Механізація сільського господарства».

З 1968 року – на науково-педагогічній роботі. 

У 1981 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему «Дослідження взаємодії колеса з дерниною і обґрунтування основних параметрів колісного ходу машин для роботи на сінокосах і пасовищах». 

У 1983 році отримав вчене звання доцента.

У 2005 році отримав вчене звання професора.

У 2021 році нагороджений почесною грамотою Львівської обласної державної адміністрації та грамотою ректора ЛНАУ.

Читає навчальні дисципліни для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти – «Контрольно-вимірювальні прилади з основами метрології», «Електричні машини і апарати», «Електротехніка, електропривод та електрообладнання».

У 2020 році пройшов підвищення кваліфікації в Навчально-науковому інституті заочної та післядипломної освіти Львівського національного аграрного університету. Тема: «Використання платформи Zoom для дистанційного навчання та роботи. Користування платформою Moodle. Методика ведення заняття в дистанційному режимі».

Співвиконавець Міжнародного польсько-українського науково-дослідного проєкту «Теоретичне, комп’ютерне та натурне дослідження двовісної мікроконтролерної слідкуючої за Сонцем фотоелектричної системи з плоскими концентраторами» (Договір № М/135-2018, № держреєстрації 0118U001744; Договір № М/85-2019, № держреєстрації 0119U001814).

Співвиконавець Міжнародного польсько-українського науково-дослідного проєкту «Теоретичне, комп’ютерне й експериментальне дослідження та оптимізація структури гібридної системи на базі відновлюваних джерел енергії для енергозабезпечення об’єктів цивільного будівництва» (Договір № М/57-2020, № держреєстрації 0221U100254).

Автор 210 публікацій, з них 161 наукова та науково-популярного характеру, у тому числі патенти, наукові праці, опубліковані у вітчизняних та міжнародних рецензованих фахових виданнях, 4 колективні монографії, 5 навчальних посібників, 50 навчально-методичних видань.

Основний напрямок наукових досліджень: системи та засоби енергозабезпечення об’єктів аграрного виробництва з використанням відновлюваних джерел енергії. 

ORCID: 0000-0003-4525-9801.

 

Основні публікації:

Syrotiuk V., Syrotyuk S., Ptashnyk V., Tryhuba А., Baranovych S., Gielzecki J., Jakubowski T. A hybrid system with intelligent control for the processes of resource and energy supply of a greenhouse complex with application of energy renewable sources. Przegląd Elektrotechniczny. Vol. 2020, No.7. P. 149-153. (Scopus)

Syrotiuk V., Syrotyuk S., Ptashnyk V. Energy supply for the processes of greenhouse business with application of renewable sources of energy. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2019. № 23. С. 56-60. DOI: https://doi.org/10.31734/agroengineering2019.23.056.

Гальчак В.П., Боярчук В.М., Сиротюк В.М., Сиротюк С.В. Параметри прямого потоку сонячної енергії при ясному небі. Scientific and Applied Journal Vidnovluvana energetika. 2019. № 2 (57). С. 22-31. DOI: https://doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).22-31.

Syrotiuk V., Syrotyuk S., Boltianskyi B. Hybrid system of power supply with application of wind and solar energy. TEKA. An International Quarterly Journal. 2017. Vol. 17, No. 4. P. 37-43.

Syrotyuk V., Halchak V., Syrotyuk S., Tokmyna A., Chochowski A., Sosnowski S. Comparative research of efficiency of photovoltaic power systems. Econtechmod. An International Quarterly Journal. 2016. Vol. 5, No. 3. P. 153-158.

Halchak V., Syrotyuk V., Syrotyuk S. The relationship between the parameters of wind speed. Econtechmod. An International Quarterly Journal. 2015. Vol. 4, No. 4. P. 95-99.

Сиротюк В., Сиротюк С., Гальчак В. Fuzzy-logic контроллер управления режимами работы ветроэлектрической установки. Motrol. Commission of motorization and energetics in agriculture. An international journal on operation of farm and agri-food industry machinery. Lublin – Rzeszów, 2015. Vol. 17, No 4. Р. 39-46.

Гальчак В., Сиротюк В., Сиротюк С., Коробка С. Порівняльний аналіз потенціалу сонячної енергії в Україні за трьома базами даних. Вісник Львівського НАУ: Агроінженерні дослідження. 2015. № 19. С. 119-126.

Syrotyuk V., Berezovetska O., Berezovetskyi S., Humeniuk R., Sholudko Y. Modeling of pumping characteristics of two-rotor pump of the type «Roots». Teka. Quarterly journal of agri-food industry. 2020. Vol. 20, No. 1. P. 33-40.

Сиротюк В.М., Березовецька О.Г., Березовецький С.А., Шацький В.І. Експериментальна установка для дослідження пар тертя роторів вакуумного насоса роторного типу. Вісник ЛНАУ: агроінженерні дослідження. Львів: ЛНАУ, 2014. № 18. С. 258-262.

Левонюк Віталій Романович – кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри електротехнічних систем.

У 2015 році закінчив Львівський національний аграрний університету за спеціальністю «Енергетика сільськогосподарського виробництва».

З 2015 року по 2019 рік – асистент кафедри електротехнічних систем.

З 2019 року по 2020 рік – старший викладач кафедри електротехнічних систем.

З 2020 по 2022 року – в.о.доцента кафедри електротехнічних систем.

З 2022 по 2023 рік – доцент кафедри електротехнічних систем.

З вересня 2023 року – завідувач кафедри електротехнічних систем.

У 2016 – 2019 роках навчався в аспірантурі без відриву від виробництва при кафедрі електротехнічних систем.

У 2019 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук із спеціальності 05.14.02 «Електричні станції, мережі і системи» – «Методи та засоби аналізу комутаційних перехідних процесів у лініях електропередачі надвисокої напруги на основі варіаційних підходів».

У 2022 році присвоєно вчена звання доцента кафедри електротехнічних систем.

У 2022 році пройшов міжнародне стажування у Природничому університеті в Любліні (Польща).

У 2024 році пройшов підвищення кваліфікації у Навчально-науковому інституті заочної та післядипломної освіти Львівського національного університету природокористування за програмою: «Впровадження інтерактивних технологій на заняттях у вищій школі» та у ТОВ «Український центр дуальної освіти» за темою програми: «Психолого-педагогічний супровід учасників освітнього процесу в умовах модернізації освіти».

Секретар методичної комісії факультету механіки, енергетики та інформаційних технологій.

За наукові досягнення, які сприяють соціально-економічним перетворенням у регіоні й утверджують високий авторитет науковців Львівщини в Україні та світі – лауреат обласної премії молодих вчених та дослідників (2020 р.).

Основні напрями наукових досліджень – удосконалення методів та засобів аналізу перехідних процесів в елементах електричних мереж.

Науковий доробок: удосконалено метод пошуку крайових умов до рівняння довгої лінії надвисокої напруги як елемента електричної мережі шляхом використання крайових умов другого та третього родів, що дало змогу аналізувати електромагнітні перехідні процеси, зокрема, підвищити адекватність відтворення картини поширення електромагнітної хвилі в лінії електропередачі.

Автор понад 80 наукових та 30 навчально-методичних праць.

Scopus ID: 57200150731; ORCID 0000-0003-2113-107X.

Індекс Гірша у Scopus – 7, індекс Гірша у Web of Science – 6, індекс Гірша в Google Академія – 10.

У 1972 р. закінчив хімічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка за спеціальністю «Основні процеси хімічного виробництва і хімічна кібернетика».
1982 року у Фізико-механічному інституті ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України захистив дисертацію «Вплив структури, корозійного середовища та неперервного оновлення поверхні на витривалість титанових сплавів» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.16.01.
У 2008 році – дисертацію «Закономірності і механізм корозії та корозійно-втомного руйнування титанових сплавів у середовищах різної протогенності» на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.14.
1996 року присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
У 2006 році – вчене звання доцента кафедри фізики металів та матеріалознавства НУ «Львівська політехніка».
У 2013 році здобув вчене звання професора кафедри машинобудування Львівського національного університету природокористування.
З 2010 року постійно працює у Львівському національному університеті природокористування на посаді професора кафедри машинобудування (2010– 2014), завідувача кафедри електротехнічних систем (із 2015 р.).
Стаж науково-педагогічної роботи у закладах вищої освіти – 50 років, зокрема у цьому закладі – 14 років. Читає такі навчальні дисципліни для здобувачів ступеня доктора філософії: «Методологія наукових досліджень», «Сучасні методи та засоби вимірювань фізичних величин»; для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти: «Теорія та технологія наукових досліджень»; для здобувачів першого (бакалаврського) рівня: «Електротехнічні матеріали», «Електротехніка, електропривод та електрообладнання».
Відомий учений у галузі матеріалознавства та захисту матеріалів від корозії, автор фундаментальних і прикладних досліджень у цій царині. Наукова діяльність пов’язана з розробленням методів і засобів підвищення надійності та довговічності систем електропостачання, дослідженнями стану та поведінки поверхонь конструкційних електротехнічних матеріалів за умов експлуатації, вивченням фізико-хімічних процесів, які відбуваються під час контактної взаємодії матеріалів, розробкою моделі сумісності модифікованих поверхонь із матрицею сплавів, їх довговічністю при корозійно-механічному зношуванні.
Займається науково-організаційною та громадською діяльністю. 2001–2006 рр. виконував функції ученого секретаря Республіканської міжвідомчої науково-технічної ради з проблем корозії та протикорозійного захисту металів при Президії НАН України, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Української асоціації корозіоністів, член оргкомітету міжнародних конференцій-виставок, член редакційної ради та редакційної колегії Вісника Львівського національного університету природокористування, член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Під його керівництвом за останні роки 19 студентів посіли призові місця ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт і отримали диплом 1 ступеня – 4 студенти; ІІ ступеня – 10 студентів; ІІІ ступеня – 5 студентів.
У 2015 році пройшов закордонне стажування у Люблінській політехніці (м. Люблін, Республіка Польща) на тему «Освоєння сучасних методик навчання та методів експериментальних досліджень в галузі електротехніки, електротехнічного матеріалознавства, електричних машин і енергетики». У 2020 році – підвищення кваліфікації в Навчально-науковому інституті заочної та післядипломної освіти Львівського національного аграрного університету на тему «Використання платформи ZOOM для дистанційного навчання та роботи. Користування платформою Moodle. Методика ведення заняття в дистанційному режимі».
За якісну підготовку спеціалістів нагороджувався грамотами, нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти» (2020 р.). У грудні 2022 року вручено почесну нагороду – диплом «Почесний професор ЛНУП».
Автор і співавтор понад 230 наукових і методичних праць, із них – 31 публікація, включена до міжнародної наукометричної бази даних Scopus (Індекс Гірша 3),монографії, має Авторське свідоцтво та Патент України.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8083-5045

Дробот Іван Михайлович – старший викладач кафедри електротехнічних систем, заступник завідувача кафедри.

У 2001 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод» освітній рівень «магістр».

З 2001 року – на науково-педагогічній роботі у Львівському національному університеті прироодокористування.

У 2024 році пройшов підвищення кваліфікації у консалтинговій компанії «Scientific Publications» за тренінговою програмою «The basics of scientometrics».

У 2025 році пройшов курси підвищення кваліфікації НПП у Навчально-науковому інституті заочної та післядипломної освіти Львівського національного університету природокористування за програмою: «Синергія Industry 5.0 та інформаційних технологій у машинобудуванні, енергетиці, агроінженерії та автомобільному транспорті».

З 2010 року член збірної команди ЛНУП з туризму, в складі якої ставав багаторазовим призером та переможцем першості Львівської області. У період з 2012 по 2013 роки пройшов курси інструкторів з туризму.

Основні напрями наукових досліджень: дослідження і моделювання характеристик і режимів роботи електротехнічних та електромеханічних систем, електроприводу, систем електропостачання.

Автор близько 70 наукових та навчально-методичних праць.

У 1975 році закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Електропостачання міст, промислових підприємств та сільського господарства» з відзнакою.
З 1975 до 1978 року працював у науково-дослідній лабораторії на посадах інженера, старшого інженера та старшого наукового співробітника.
З 1978 року – на науково-педагогічній роботі.
1989 року захистив дисертацію «Електромагнітні процеси систем електропостачання дугових сталеплавильних печей з тиристорними компенсаторами» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.02.
У 1991 році отримав вчене звання доцента.
2002 року захистив дисертацію «Методи та засоби керування режимами систем електропостачання потужних дугових сталеплавильних печей» на здобуття наукового ступня доктора технічних наук за спеціальністю 05.09.03.
У 2007 році отримав звання професора.
Веде навчальні дисципліни для здобувачів ступеня «Бакалавр»: «Теоретичні основи електротехніки», «Математичні задачі в електроенергетиці», «Основи електропостачання» та «Електроенергетичні системи».
У 2019 році пройшов стажування у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
У 2020 році пройшов підвищення кваліфікації в Навчально-науковому інституті заочної та післядипломної освіти Львівського національного аграрного університету на тему «Використання платформи ZOOM для дистанційного навчання та роботи. Користування платформою Moodle. Методика ведення заняття в дистанційному режимі».
Бере участь у підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації. Підготував 4 кандидатів технічних наук. Із 2006 до 2017 рр. – член спеціалізованої вченої ради зі захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Був опонентом 1 докторської та 2 кандидатських дисертацій.
За сумісництвом працював на посадах професора у Ченстоховській політехніці (2003–2008 рр.) та Краківській політехніці (2009–2018 рр.), Республіка Польща, де з 2013 р. до 2014 р. очолював кафедру електроенергетичних систем. У Польщі викладав такі дисципліни: «Електроенергетика», «Передача електричної енергії», «Якість електричної енергії», «Електроенергетичні системи», «Електротехніка та електроустановки». У Ченстоховській політехніці та Краківській політехніці був членом спеціалізованих вчених рад на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук.
Член редакційної колегії науково-технічного журналу «Пожежна безпека» у 2004–2017 рр.
Основні напрями наукових досліджень: вивчення режимів систем електропостачання різкозмінних нелінійних приймачів електричної енергії та їх вплив на якість електричної енергії; розвиток і дослідження технічних засобів для підвищення якості електричної енергії в системах електропостачання дугових електропечей методами математичного моделювання; розвиток теоретичних засад щодо оцінки показників якості електричної енергії.
Автор 238 наукових і навчально-методичних праць.
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7470-3644
Індекс Гірша в Google Академія – 5.

Дмитро Петрович Гречин – кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри ЕТС.

У 1974 році закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Електричні машини та апарати».

Після завершення навчання обіймав посади: молодшого наукового співробітника Львівського політехнічного інституту, старшого математика-програміста, завідувача виробничої групи Обчислювального центру Інституту прикладних проблем механіки та математики АН УРСР.

З 1989 року – на науково-педагогічній роботі.

У 1984 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

У 1991 році здобув вчене звання доцента.

Викладає навчальні дисципліни для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти – «Електричні машини та апарати», «Проєктування систем електроприводу».

У 2020 році пройшов навчання за програмою підвищення кваліфікації (стажування) в Навчально-науковому інституті заочної та післядипломної освіти у Львівському національному аграрному університеті.

Основні напрями наукових досліджень: створення математичних моделей нестаціонарних електромагнітних полів у провідних феромагнітних елементах конструкцій електромеханічних перетворювачів енергії. 

Загальна чисельність опублікованих наукових і навчально-методичних праць – 120.

 

Основні публікації:

Гречин Д.П. Моделювання нестаціонарного електромагнітного поля у нескінченій двошаровій провідній феромагнітній трубі. Електроенергетичні та електромеханічні системи. Вісник НУ «Львівська політехніка». Львів, 2009. № 654. С. 71-73.

Маляр В.С., Гавдьо І.Р., Гречин Д.П. Параметрична чутливість асинхронного двигуна з екранованими полюсами. Вісник НУ «Львівська політехніка». Львів, 2010. № 671. С. 57-61.

Маляр Василь, Гречин Дмитро, Гавдьо Ігор. Математична модель магнітного стану асинхронного двигуна з екранованими полюсами. Motrol. Motoryzacja i energetyka rolnictwa. T. 13D. Lublin, 2011. S. 171-181.

Гречин Д.П., Дробот І.М., Лапинський В.І. Вплив питомого опору паза ротора на характеристики асинхронного двигуна. Вісник Львівського нац. аграрн. ун-ту: агроінженерні дослідження. 2015. № 19. С. 105-110.

Гречин Д.П., Герман А.Ф., Дробот И.М. Континуальная математическая модель электромагнитного поля линейной асинхронной машины. Motrol: Motoryzacja i energetyka rolnictwa. Lublin, 2016. № 17. С. 31-35.

Гречин Д.П., Герман А.Ф., Дробот І.М. Континуальна математична модель електромагнітного поля асинхронної машини із зубчатим феромагнітним ротором. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2016. № 20. С. 34-41.

Hrechyn D., Herman A., Lysenko D. Compensation of reactive power of asynchronous motors. Motrol. 2018. Vol. 20. Р. 55-59.

Гречин Д., Дробот І., Герман А. Розрахунок класичним методом перехідних процесів у лінійних колах з поліноміальними вимушеннями. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2018. № 22. С. 140-147.

Гречин Д., Дробот І., Хімка С., Гошко М., Серов С. Дослідження відхилень напруги у мережі електропостачання підприємства при експлуатації електрообладнання. Вісник Львівського національного аграрного університету: агроінженерні дослідження. 2020. № 24. С. 75-84.

Гречин Д., Дробот І., Димид Р. Семишарова континуальна математична модель електромагнітного поля асинхронної машини з феромагнітним ротором. Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій: матеріали ХХІ Міжнародного науково-практичного форуму. 2020. С. 287-291.