Щороку 22 листопада ми схиляємо голови перед пам’яттю мільйонів українців, які стали жертвами Голодоморів та політичних репресій. Це одна з найтрагічніших сторінок нашої історії – сторінка, написана болем, стражданням і нечуваною жорстокістю тоталітарного режиму.
Голодомор 1932–1933 років, а також масовий голод 1921–1923 та 1946–1947 років були не стихійним лихом, а свідомо здійсненим злочином проти українського народу. Політичні репресії забрали мільйони життів, зруйнували покоління, знищили інтелігенцію, духовенство, науковців, селян – усіх, хто був серцем і силою української державності.
Сьогодні, коли Україна знову боронить свою свободу та гідність, пам’ять про ці події звучить особливо гостро. Вона є нагадуванням про те, що наша сила – у правді, єдності та стійкості. Ми не маємо права забути, адже забуте минуле завжди повертається.
Закликаю всіх працівників, студентів і друзів нашого університету вшанувати пам’ять невинних жертв Голодоморів, запалити свічку пам’яті та помолитися за душі загиблих. Нехай світло цієї свічки стане символом нашої незламності й свідченням того, що правда й пам’ять завжди перемагають темряву.
Вічна пам’ять жертвам Голодоморів та політичних репресій.
Слава Україні!