Deprecated: htmlspecialchars(): Passing null to parameter #1 ($string) of type string is deprecated in /var/www/html/lnau/plugins/content/mavikthumbnails/tmpl/magnific.php on line 18
22 березня 2017 року у Львівському НАУ відбувся семінар наставників академічних груп, який охопив два важливих питання, що торкаються виховного процесу, актуального сьогоденню: «Біблія і проблема формування наукового світогляду студентської молоді» та «Сучасне шевченкознавство: стереотипи та наукові погляди». Семінар організований кафедрою філософії, підрозділом з організації виховної роботи студентів, Науковою бібліотекою ЛНАУ.

Завідувач кафедри філософії Р.А. Наконечний в лекції «Біблія і проблема формування наукового світогляду студентської молоді» звернув увагу наставників на більш глибоке та ширше використання Біблії у виховній роботі. Він підкреслив, що особливістю сучасної науки є те, що, на відміну від минулих століть, вона сьогодні стає на міцний фундамент Божественного слова, що Біблія – це наріжний камінь нової науки, джерело сучасних знань.

 Наставникам були запропоновані конкретні теми для виховних діалогів: Нагірна проповідь Ісуса Христа, книги Еклезіаста, вічний антагонізм добра і зла та їхнє трактування в Євангелії.

Зацікавив слухачів семінару капелан університету о. Іван Венгрин своєю розповіддю про зустрічі зі студентами, які він організовує і проводить в університетському храмі, у світлицях студентських гуртожитків, аудиторіях, під час екскурсій духовними та історичними місцями. Отець Іван наголосив на тому, що дуже важливо говорити молоді про Святе Письмо і про те, як його розкриває наука та суспільство, а також потрібно правильно донести молоді Божу науку. Найкраще можна це побачити в Енцикліці Папи Івана Павла ІІ «Fides et Ratio», як два крила Віра і Розум можуть піднести нас до пізнання Істини і Бога. Нам, як наставникам молоді, потрібно навчитися, читаючи Святе Письмо, простоти і любові до тих, кого ми вчимо і виховуємо. Простота і любов – це два весла великого життєвого човна, що допоможуть правильно плисти рікою виховання і науки.

Deprecated: htmlspecialchars(): Passing null to parameter #1 ($string) of type string is deprecated in /var/www/html/lnau/plugins/content/mavikthumbnails/tmpl/magnific.php on line 18
Цікавим продовження семінару став виступ-презентація кандидата наук із соціальних комунікацій, працівниці Наукової бібліотеки Марії Павлюх «Сучасне шевченкознавство: стереотипи та наукові погляди», який торкався усталеного, неправдивого та неповного образу Тараса Шевченка, що існує в сучасному шевченкознавстві. Доповідь М. Павлюх була поділена на кілька частин. Серед головних стереотипів біографії та творчості виокремлено: радянські (неосвіченість Шевченка, мужицьке походження, атеїстичний світогляд і песимістична поезія) та сучасні (особисте життя як табу, Шевченко як ікона, ксенофобія Шевченка). Серед книг, які розвінчують ці міфи були названі такі: «Життя Тараса Шевченка» Павла Зайцева, «Книга про Тараса Шевченка в образах та фактах» В. Шевчука, «Живий Шевченко: біографічні та літературознавчі оповіді» Дмитра Чуба та ін.

Наступна частина доповіді охоплювала сучасні напрями шевченкознавства: невідомі сторінки життя Тараса Шевченка, шевченкознавчі студії та нариси, сучасні багатоаспектні дослідження, наукові дискусії. Головними книгами, які торкаються теми: «Шевченко – жінки» подано: «Зоре моя вечірняя… Тарас Шевченко і одвічна жіноча таїна» та книга Людмили Цуріки «Тарас Шевченко: невідомі сторінки життя». Серед відомих авторів, які займалися шевченкознавчими дискусіями згадані: Сергій Єфремов, Іван Дзюба, Юрій Барабаш. У напрямі «сучасні багатоаспектні дослідження» переважають гендерні дослідження поезії, історичні та соціально-політичні дослідження творчості, взаємодія літератури і мистецтва, критичний аналіз «Кобзаря».

Важливим напрямом у сучасних дослідженнях творчості Шевченка – наукові дискусії і сучасні теорії вивчення мотивів та тематики. Доповідачка виокремила трьох дослідників, які переосмислюють творчість Шевченка: гарвардського професора Григорія Грабовича, Олеся Бузину та Оксану Забужко.

У наукових дискусіях центральне місце займає філософське осмислення творчості поета Оксаною Забужко. Книга «Шевченків міф України: спроба філософського аналізу» демонструє нам іншого Шевченка – духовного аналога Французької революції, культурного Євромайдану, творця модерної свідомості і демократичних засад української держави. Оксана Забужко аналізує особистість поета як ключову постать у створенні нашого національного міфу, нашого національного виміру. Дослідниця вказує на етичну хірургію і ціннісну ієрархію, які сповідував Шевченко. Як аналіз сучасної ситуації, дослідниця наводить приклад сучасного розтління, деморалізації суспільства і корупції. Слова її книги: «Шевченко отримав шалений соціальний ліфт через рівень етичної висоти та логіку здорового організму, надмірний оптимізм», – розвінчують стереотип про песимістичну поезію і негативний образ самого поета. У сфері теорії літератури Шевченко перший у Європі добився інтонаційного розкріпачення вірша.

«Ми можемо по-різному ставитися до Шевченка: любити, шанувати чи критикувати, проте він залишається великим сином нашої землі, філософом, а його поезія має трансцендентальне, духовне походження, – зазначила Марія Павлюх. Закінчився виступ Марії Павлюх побажанням читати і глибше осмислювати Шевченка, оскільки його поезія залишається актуальною.