Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.
Т.Г. Шевченко

 Тарас Шевченко залишив нам неоціненні духовні надбання – твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до України, кликав сильних на подвиги, уселяв у слабких надію й віру.
Живе і завжди актуальне Шевченкове слово стало найважливішим і нетлінним складником духовного єства української нації. Шевченка не лише вивчають, присвячують йому нові дослідження і твори, ним живуть.
Сьогодні, в час війни, особливо відчувається дух незламного поета, чий голос крізь віки закликає кожного українця до боротьби за волю України.
Українська нація житиме доти, доки над світом звучатиме слово Шевченка.

З іменем Шевченка на вустах:

1. Тарас Шевченко, якого ми не дочитали: www.facebook.com
2. Зі святим ім’ям Шевченка (митці-лауреати Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка): Лауреати Шевченківської премії за роками (Вікіпедія).
3. Шевченко-художник: taras-shevchenko.in.ua
4. Літературна спадщина Великого Кобзаря: litopys.org.ua/links
5. Сайт, присвячений Тарасу Шевченку: taras-shevchenko.in.ua
6. Вшанування пам'яті Т.Г. Шевченка (Вікіпедія).
7. Указ Президента України № 257/2012 Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
8. Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 2-го березня 2011 р. №167-р. Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання.
9. Постанова Верховної Ради України Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
10. Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 30 червня 2010 р. №1282-р. Про затвердження нового складу Організаційного комітету з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання.

Запрошуємо всіх викладачів, студентів, співробітників університету ознайомитися з матеріалами книжкової виставки «Встане правда! Встане воля!», яка експонується в читальному залі Наукової бібліотеки.

Відкрито онлайн-доступ до повнотекстової бази підручників видавництва «Центр учбової літератури» (ЦУЛ).
Адреса доступу: http://www.culonline.com.ua
Для входу в систему необхідно ввести:
Логін: lnau
Пароль: library
Колекція містить понад 1300 навчальних видань, які щомісяця оновлюють за рахунок поповнення новою літературою.
Тематика:
- аудит, бухгалтерський, кадровий облік;
- фінанси та економіка;
- менеджмент і маркетинг;
- правова література;
- гуманітарні науки;
- природничі та технічні науки;
- кодекси України;
- підготовка до іспитів.
ЦУЛ – найбільша книготорговельна та видавнича компанія в Україні, що спеціалізується на виданні та продажі навчальної та довідкової літератури.
Для забезпечення доступу до інформаційних, дослідницьких та освітніх потреб для користувачів у приміщенні Наукової бібліотеки працює електронний читальний зал.

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято запроваджено у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.
Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові. Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
З нагоди Міжнародного дня рідної мови у читальній залі Наукової бібліотеки ЛНУП організовано книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуємо видання, які висвітлюють питання історії розвитку української мови, наукові збірники, монографії, довідкові видання тощо.

День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Саме 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події забрали життя понад ста учасників Майдану, які загинули за демократичні цінності та територіальну цілісність України.
Вшановуючи вічну і світлу пам’ять жертв страшних подій лютого 2014 року в Україні, Наукова бібліотека ЛНУП підготувала добірку літературних творів, які увічнили події Майдану та його героїв.

Вкладення:

Їх дух незламний і безсмертний подвиг.pdf

798 Кб

З’єднавши барви неба і землі
Через століття, сміло навпростець,
Зібравши в торбу радості й жалі,
Іде до нас із вічності митець.
І. Пазин

16 лютого, напередодні Дня рідної мови, в Науковій бібліотеці відбулася творча зустріч з поетом, Заслуженим діячем мистецтв України, володарем світового рекорду з читання авторської поезії, автором багатьох поетичних збірок Іваном Пазином.
З вітальним словом виступив проректор з навчально-виховної роботи Юрій Дубневич.
Директор НБ Марія Грицевич презентувала життєвий і творчий доробок талановитого митця і людини, яка творить добрі справи. Іван Дмитрович – батько двох синів, яких виплекав, зростив у любові до України. Один з них, Тарас, віддав найдорожче – своє життя – за рідну землю, за свободу, за друзів. А це – найвище мірило сутності Людини у цьому світі.
Іван Дмитрович висловив щиру вдячність ректору ЛНУП В. Снітинському за надану можливість поспілкуватись, зустрітись в стінах нашого університету, в якому йому довелося працювати.
З трепетом і душевним неспокоєм поет дарував присутнім свої вірші. В кожному його слові бриніла любов, оповита сумом і ніжністю, теплим спогадом про сина – його небесного ангела-охоронця.
Кожен рядок прочитаного вірша засвідчує неабиякий талант автора-поета з Божої ласки, поета-людинолюба, патріота, чия громадянська лірика пронизує душу кожного українця, бо звучать у ній найболючіші проблеми сьогодення, бо палахкотить кожне слово у ній невимовної сили любов’ю до свого, рідного – батьківського дому, родини, друзів, мови, України.

Поетом бути – то нелегка ноша,
Вона з народом у найважчі дні,
Їм дана в дар велика ласка Бога
Світити серцем в рідній стороні.

Зустріч з поетом подарувала чудову нагоду душевного спілкування викладачів, студентів, працівників НБ з великим оптимістом, майстром пера і життєлюбом. Сподіваємось, що спілкування з Іваном Пазином не залишило нікого байдужим, торкнулося кожного серця. Завжди тішить, коли слова будять Боже, що зачаїлось десь у закутках душі, бо це справжній дотик до вічного і сокровенного, вистражданого, виболілого, пережитого.

Не розум від книг,
а книги від розуму створились.
«Спадщина предків»

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога.
Григорій Сковорода є одним з геніїв, що на багато років випередили свій час.
Минають сторіччя, але мудрість відомого українського мандрівного філософа Григорія Сковороди лишається напрочуд актуальною.
Сенс людського існування – це подвиг самопізнання.
Наукова бібліотека запрошує переглянути виставку-мандрівку, організовану в читальному залі Наукової бібліотеки.

Щорічно в останню суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голодоморів. 26 листопада 2022 року – 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 рр.
Вшанування пам’яті жертв цьогоріч відбувається під час повномасштабної війни росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики, адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів, – знищити українську ідентичність і націю.
Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам’ять всіх жертв. Тому українців закликають долучитися до акції «Запали свічку».
Заради пам’яті безвинно убієнних схилімо низько голови... Віддамо шану тим мільйонам, які були закатовані, зморені голодом тільки за те, що вони українці, що мали свої переконання, традиції і святу непохитну віру.
Збережімо назавжди в душах наших той біль, який довелося пережити кожній українській родині, і завжди пам’ятаймо цей страшний урок, щоби трагедія Голодомору не повторилася ніколи.
Мільйони загиблих. Десятки мільйонів ненароджених. Понівечені людські долі. Виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб цієї трагедії. Ім’я їй – Голодомор. Її суть – геноцид. Україна та світ схиляють голови у скорботі.
Ми не забули.
Ми пам’ятаємо.
Їм, неоплаканим і невідспіваним, їм, похованим без труни і молитви, позбавленим могили і шани, присвячується виставка-реквієм, організована в читальній залі наукової бібліотеки.

Сьогодні День Гідності та Свободи – річниця початку Помаранчевої революції та Революції гідності.
Цьогоріч Україна відзначає його у стані повномасштабного російського вторгнення та знову ціною життів виборює своє право на Гідність та Свободу.
Пропонуємо Вашій увазі виставку-пам’ять «Вистояли на Майдані – переможемо у війні», яка організована у читальній залі наукової бібліотеки.

Всесвітній день науки щорічно відзначають 10 листопада. Це свято засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО. Всі заходи у межах відзначення цього дня спрямовані на популяризацію науки як інструменту миру і злагоди на Землі.
Ніхто не знає, коли виникла наука чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до сьогодні людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку.
У Всесвітній день науки під егідою ЮНЕСКО проводиться низка різноманітних заходів, спрямованих як на роботу з науковими та навчальними колективами, так і на тісну взаємодію з урядовими організаціями. Мета цих зусиль – широке поширення знань про науку для всіх верств суспільства, зокрема долучити до науки молоде покоління.
Знання – це світло, а незнання нехай залишається в минулому.
Пропонуємо Вашій увазі виставку літератури «Нехай не гасне світ науки», яка представлена у виставковому залі стародруків і рідкісних видань наукової бібліотеки.

Історія створення Дня української писемності
Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.
За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.
Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: «Повість временних літ», «Житіє святих князів Бориса і Гліба», «Житіє Феодосія Печерського».

Цікаві факти про українську мову
- Літературний твір, перекладений на найбільшу кількість мов, – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
- Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
- Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана.
- Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
- Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
- Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

Правила української мови
Пропонуємо з нагоди свята згадати кілька основних правил української мови:
- Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити «беру участь», бо «приймати участь» – це калька.
- Запам'ятайте, що слово «будь ласка» завжди пишеться окремо. Тут не треба дефіса.
- Правильно говорити «протягом дня». Слово «на протязі» означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
- Іспит лише «складають», слово «здавати» вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
- Будівля та будь-що інше можуть бути «розташовані», а не «знаходитися», бо вони не можуть самі себе «знаходити».

А також не забуваємо про новий правопис, який почав діяти 3 червня 2019 року.
Зміни в новому правописі української мови:
- «И» на початку слова
Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів. У проєкті нового правопису надається перевага літері «і», однак перед приголосними «н» та «р» можна вживати два варіанти написання: «індик» та «индик», «ирій» та «вирій», «ірод» та «ирод» тощо.
Також, наприклад, пропонується затвердити вживання «и» на початку дієслова «икати» й іменника «икавка» та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна «і» на «и» в кінці слів під час відмінювання: «смерти», «радости».
- Більше «Ґ» у словах
Новий правопис пропонує розширити застосування «ґ» у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви «г», так із використанням «ґ» – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.
Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h] і фонетично близькі до нього звуки, передавати пропонують буквою «х», тобто слова «хобі», «хокей» і «холдинг» лишаться незмінними. Але, наприклад, слово «хостел» пропонується вживати як «гостел», оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].
- Більше «етерів»
Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою «ф»: «анафема» – «анатема», «ефір» – «етер», «міф», «міфологія» – «міт» і «мітологія», «Афіни» – «Атени».
Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.
- Повернення йотування
Ще один компроміс із правописом 1928 року.
Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами «є», «ї», «ю», «я»: «проєкт», «проєкція», «траєкторія», «фоє» тощо.
- Менше дефісів
Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова «попмузика», «вебсторінка» «пресконференція» і «експрезидент» писатимуться без дефіса.
- «Пів яблука» та «пів години»
Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник «пів» (у значенні «половина») окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з «пів» писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: «півострів», «півзахист» або «півоберт», наприклад.
- «Авдієнція» та «фавна»
Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення «au» та розширити можливі варіанти транслітерації. Проєкт документа допускає орфографічні варіанти: «аудієнція» і «авдієнція», «аудиторія» та «авдиторія», «пауза» та «павза», «фауна» та «фавна».
Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби зі шкідниками складається аж з 30 літер!
Пропонуємо Вашій увазі книжкову виставку, яка організована у читальній залі Наукової бібліотеки.