Кафедра генетики селекції та захисту рослин є випусковою кафедрою з підготовки фахівців за ОПП «Захист і карантин рослин» спеціальності 202 Захист і карантин рослин першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Кафедра співпрацює з Навчально-науковим інститутом заочної та післядипломної освіти та відокремленими структурними підрозділами Львівського національного університету природокористування (фаховими коледжами).
Науково-педагогічні працівники кафедри здійснюють підготовку здобувачів вищої освіти за першим (бакалаврським), другим (магістерським) і третім (доктор філософії) рівнями вищої освіти.
Перелік дисциплін, що викладаються на кафедрі:
ОС Бакалавр
ОПП «Захист і карантин рослин»
- Фізіологія рослин
- Генетика та сільськогосподарська біотехнологія
- Загальна фітопатологія
- Загальна ентомологія
- Сільськогосподарська фітопатологія
- Сільськогосподарська ентомологія
- Карантин рослин
- Агрофармакологія
- Методи обліку й прогноз розвитку шкідливих організмів
- Імунітет рослин
- Біологічний захист рослин
- Селекція та насінництво сільськогосподарських культур
- Основи наукових досліджень
- Антагоністи шкідливих мікроорганізмів
- Агробіотехнології
ОПП «Агрономія»
- Фізіологія рослин
- Генетика та сільськогосподарська біотехнологія
- Фітопатологія
- Ентомологія
- Карантин рослин
- Агрофармакологія
- Селекція, сортознавство на насінництво польових культур
- Основи наукових досліджень
ОПП «Садівництво та виноградарство», ОПП Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство
- Фізіологія рослин
- Генетика та сільськогосподарська біотехнологія
- Фітопатологія
- Ентомологія
- Агрофармакологія
- Основи наукових досліджень
ОПП «Садово-паркове господарство»
- Фізіологія рослин
- Садово-паркова фітопатологія
- Садово-паркова ентомологія
- Захист декоративних культур від хвороб і шкідників
ОС Магістр
ОПП «Агрономія»
- Біотехнології в рослинництві
- Методологія наукових досліджень та патентно-інформаційний пошук
- Інтегрований захист рослин і фітомоніторинг
- Екологічні основи захисту рослин
- Стратегії сталого розвитку
- Насінництво та сортознавство олійних культур
ОПП Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство
- Інтегрований захист рослин у плодоовочівництві
ОНС Доктор філософії
ОНП «Агрономія»
- Системи управління чисельністю шкідливих видів у агроценозах
- Сучасні методи біотехнології в рослинництві
- Стратегії сталого розвитку

Якість освітнього процесу забезпечується шляхом вдосконалення форм і методів провадження теоретичного та практичного навчання здобувачів вищої освіти, використання новітніх освітніх технологій, віртуального освітнього середовища, проведення відкритих лекцій, у т.ч. від стейкголдерів, активізації самостійної роботи студентів, ведення електронної документації, підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників у вітчизняних і закордонних освітніх і науково-дослідних закладах, а також на курсах, які організовують бізнес-освітні платформи, тісної співпраці з виробництвом. Провідні викладачі кафедри впродовж багатьох років читають лекції на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів та завідувачів відділів фітосанітарного аналізу фітосанітарних лабораторій Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на теми: «Карантинні грибні, бактеріальні та вірусні хвороби рослин», «Карантинні фітогельмінти», «Законодавча база України в сфері насінництва та розсадництва», а також лекції для спеціалістів агрономічної служби сільськогосподарських підприємств на тему: «Хвороби і шкідники основних польових культур та заходи захисту від них».

Керівництво кваліфікаційними роботами студентів, які навчаються за ОПП «Захист і карантин рослин» за першим (бакалаврським) бакалаврським рівнем вищої освіти та за ОПП «Агрономія» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти, здійснюють провідні викладачі кафедри.
Зміст навчання визначається чинними Стандартами вищої освіти та розробленими на їх основі освітніми програмами, навчальними планами, робочими навчальними планами, силабусами та програмами навчальних дисциплін, нормативними документами органів державного управління вищою освітою та Університету.
Викладачами кафедри розроблені та сформовані навчально-методичні комплекси дисциплін (навчальні посібники, практикуми, презентації лекційного матеріалу, методичні рекомендації для авдиторної та самостійної роботи студентів, виконання курсової роботи), що розміщені у віртуальному навчальному середовищі університету MOODLE.

Філіали кафедри
- Навчально-науковий центр Львівського НУП
- Державна установа «Львівська обласна фітосанітарна лабораторія»
- Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України
- Інститут картоплярства НААН України
- ТзОВ «Бульба»

Особливу увагу на кафедрі приділяють практичній підготовці студентів під час проходження навчальних і виробничо-кваліфікаційних практик. Студенти мають змогу набувати професійного досвіду, опановувати передові новітні технології за кордоном, зокрема в Польщі та Німеччині, навчатися за програмами академічної мобільності в провідних закладах Європи.

Науково-педагогічні працівники

Наукова діяльність кафедри генетики, селекції та захисту рослин Львівського НУП здійснюється шляхом виконання єдиної комплексної наукової тематики факультету, госпдоговірних тем, пошуку міжнародних наукових і освітніх грантів, співпраці із закордонними партнерами та тісно пов’язана з освітнім процесом.
Історія становлення наукової школи на кафедрі має витоки від Вищої рільничої школи та ґрунтується на традиціях Академії рільництва. У 1901 році при кафедрі рільництва і рослинництва було відкрито секцію селекції і генетики рослин, яку згодом реорганізовано в окрему кафедру, завідувачем якої впродовж 1901–1918 pp. був відомий учений-генетик Казимир Мічинський. На кафедрі проводилися наукові дослідження з генетики, селекції та охорони рослин, були створені сорти озимої та ярої пшениці.
У 20–40-х рр. ХХ століття студентам інженерам-рільникам викладали теоретичний курс із селекції, генетики та охорони рослин, а на дослідних полях проводилась генетико-селекційна й фітопатологічна науково-дослідна робота. Зокрема, вивчали велику колекцію різних сортів і видозмінених форм польових культур, їх стійкість до хвороб, пошкодження шкідниками та поширеність шкідливих організмів на сільськогосподарських культурах у Галичині. З цією метою в 1911 р. при кафедрі організовано спеціальну дослідну станцію. Згодом селекційні, фітопатологічні й ентомологічні дослідження продовжувались під керівництвом завідувачів кафедри — доцента Яна Гурського (1920–1934 рр.), доцента Болеслава Свєнтоховського (1934–1940 рр.). З 1932 р. кафедру очолював Казимир Мічинський (молодший).
У 1949 р. у Львівський сільськогосподарський інститут на посаду завідувача кафедри селекції та насінництва прийшов працювати доцент І. Д. Нечипорчук (1907–1980), згодом доктор сільськогосподарських наук, професор, за каденції якого розпочато прикладну селекцію картоплі, зокрема на стійкість до фітофторозу. За результатами науково-дослідної роботи у 70-х рр. ХХ століття професором І. Д. Нечипорчуком та його учнями І. І. Тимошенком, П. Д. Завірюхою, І. О. Ліщаком, З. М. Майщуком, М. Г. Коновалюком, М. В. Лоїк, А. Є. Кучевською, В. П. Баб’яком, Є. В. Голецем, Р. С. Добровольським та ін. створено сорти картоплі Гібридна 14, Вереснева, Прикарпатська, Нестерівська, Львів’янка, Золушка, Денис, Тетянка, Український 111, Львівська синьовічкова, Фітофторостійкий 248.
У 1974 р. при кафедрі генетики, селекції і захисту рослин Львівського СГІ створено проблемну науково-дослідну лабораторію картоплі, на базі якої в 1999 р. відкрито Навчально-науковий інститут селекції і технології картоплі.
Упродовж 1991–2010 рр. наукові дослідження вчених кафедри генетики, селекції та захисту рослин були присвячені загальним теоретичним аспектам селекції картоплі, зокрема створенню на основі генетичних і біотехнологічних методів нових її сортів, які б характеризувалися комплексною стійкістю до хвороб і шкідників, мали високі смакові й кулінарні якості, були придатні для вирощування за енергоощадними технологіями.
Результатом роботи вчених-селекціонерів (І. І. Тимошенко, П. Д. Завірюха, М. Г. Коновалюк, М. В. Павлечко, Г. О. Косилович, Ю. С. Голячук, О. М. Коханець, З. П. Неживий) стало виведення низки нових сортів картоплі. Серед них: середньопізній сорт Західна (1998), середньостиглий сорт Воля (2004), середньоранній сорт Ліщина (2006), середньостиглий сорт Дублянська ювілейна (2010). У 2017 р. кафедра завершила роботу над створенням нового сорту картоплі Зваба, у 2020 р. — сорту Шляхетна.

Господарсько-біологічна характеристика сортів картоплі, створених науково-педагогічними працівниками кафедри:

Науково-дослідна робота кафедри сьогодні
Тема науково-дослідної роботи кафедри на 2021–2025 рр.: «Селекція картоплі на комплекс господарсько-цінних ознак, моніторинг фітосанітарного стану агроценозів основних польових культур і розробка ефективних систем управління чисельністю шкідливих організмів та вивчення впливу технологічних процесів на формування врожайних і посівних якостей насіння зернових культур і картоплі в умовах західного регіону України» (розділ теми «Розробити системи управління формуванням продуктивності агроценозів, адаптованих до змін клімату на основі оцінки стану природних та штучних екосистем західного регіону України» (номер державної реєстрації 0121U109748).
Завдання 1. Створення якісно нового вихідного матеріалу для селекції картоплі на комплекс господарсько-цінних ознак:
- оцінка колекційного матеріалу вітчизняних і зарубіжних сортів картоплі на комплекс селекційно-цінних ознак та адаптивність до біотичних та абіотичних факторів середовища;
- створення вихідного матеріалу картоплі для залучення в селекційний процес;
- оцінки вихідного селекційного матеріалу картоплі за комплексом господарсько-цінних ознак.
Завдання 2. Моніторинг фітосанітарного стану агроценозів основних польових культур та розробка ефективних систем управління чисельністю шкідливих організмів:
- моніторинг фітосанітарного стану агроценозів зернових, зернобобових культур, ріпаку, картоплі та розробка систем захисту рослин від хвороб і шкідників;
- моніторинг забур’яненості агроценозів зернових, зернобобових культур, ріпаку, картоплі та розробка систем захисту рослин від бур’янів;
- вивчення ефективності застосування біопрепаратів та регуляторів росту в системах захисту рослин від шкідливих організмів.
Завдання 3. Вивчення впливу технологічних прийомів на формування високоякісного насіннєвого матеріалу найпоширеніших у виробництві сортів зернових культур і картоплі в умовах західного Лісостепу України:
- вивчення впливу факторів на продуктивні й насіннєві якості найпоширеніших у виробництві сортів зернових культур;
- вивчення впливу факторів на продуктивні й насіннєві якості найпоширеніших у виробництві вітчизняних сортів картоплі різних біологічних груп стиглості.

Наукова робота студентів
При кафедрі генетики, селекції та захисту рослин створений і працює науковий гурток студентів «ГеСеЗаР», у роботі якого щорічно бере участь близько 50 студентів IІ-V курсів спеціальностей 202 Захист і карантин рослин і 201 Агрономія.

За результатами проведення наукових досліджень здобувачі вищої освіти ОС Бакалавр і ОС Магістр проєктують і захищають кваліфікаційні роботи за відповідними ОПП.
У рамках тісної співпраці з філією кафедри на виробництві студенти мають змогу ознайомитися з роботою ДУ «Львівська обласна фітосанітарна лабораторія», зокрема з методами виявлення та ідентифікації карантинних організмів, порядком проведення фітосанітарної експертизи рослинного матеріалу, а також оглянути зразки шкідливих об’єктів, які фахівці лабораторії виявляють під час огляду й аналізу підкарантинних матеріалів.

Студенти-гуртківці щорічно представляють результати науково-дослідної роботи на звітній науковій конференції, що проводиться на факультеті, беруть участь у всеукраїнських і міжнародних студентських конференціях і форумах, публікують тези доповідей та наукові статті, стають переможцями всеукраїнських олімпіад і всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт.

Упродовж багатьох років кафедра генетики, селекції та захисту рослин співпрацює із зарубіжними аграрними освітніми закладами та науково-дослідними установами селекційно-генетичного спрямування та захисту рослин. Налагоджено співпрацю з:
- Жешувським університетом (Республіка Польща);
- Технологічно-природничим університетом ім. Яна і Ядзея Снядецьких в м. Бидгощ (Республіка Польща);
- Воєводським інспекторатом охорони рослин і насінництва у Любліні (Республіка Польща).
Основними формами міжнародної співпраці є проходження студентами навчальних та виробничих кваліфікаційних практик, короткотермінова академічна мобільність студентів для участі в наукових конференціях і культурних заходах, академічна мобільність і стажування викладачів, спільні наукові проєкти і гранти.

Професура Вищої школи рільничої у Дублянах, 1896 р.
Сидить крайній зліва – засновник кафедри Казимир Мічинський (старший).

1901 р. – в Академії рільничій у Дублянах створено кафедру рільництва і рослинництва. При цій кафедрі була відкрита секція селекції і генетики рослин, завідувачем якої з 1901 до 1918 рр. був відомий європейський учений-генетик Казимир Мічинський (старший). Він же одночасно очолював Академію рільничу. К. Мічинський (старший) – селекціонер-практик, творець таких відомих сортів пшениці, як Злотка, Дублянка, Ганка.

Казимир Мічинський (старший), засновник кафедри у 1901 р.

1911 р. – при кафедрі організовано дослідну станцію, яка займалась вирощуванням насіння різних сільськогосподарських культур з метою їх розповсюдження і популяризації серед населення. 1920–1934 pp. – кафедрою завідував доцент Іван Гурський. 1934–1940 pp. – кафедрою керував доцент, а згодом професор Болеслав Свєнтоховський. 1940–1945 рр. – кафедру очолював доцент Казимир Мічинський (молодший), відомий вчений у галузі рослинництва, селекції, генетики, захисту рослин. Був видатним знавцем пшениць, вивчав їхню стійкість до бур’янів, хвороб і шкідників.

Болеслав Свєнтоховський, завідувач кафедри у 1934–1940 рр.

Казимир Мічинський (молодший), завідувач кафедри 1940–1945 рр.

Завідувач кафедри селекції та насінництва Львівського СГІ (з 1949 до 1979 рр.), доктор с.-г. наук, професор Іван Діонисович Нечипорчук

1947 р. – відновлено функціонування кафедри селекції та насінництва, на якій читалися курси з селекції і насінництва польових і плодових культур. Першим завідувачем кафедри був доцент Олексій Іванович Журбін (1947–1949 pp.), згодом професор, відомий ботанік, генетик і селекціонер. 1949–1979 рр. – кафедру беззмінно очолював доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник вищої школи України І. Д. Нечипорчук, видатний селекціонер-картопляр, основоположник відомої школи селекціонерів-картоплярів у Дублянах. Кафедра започаткувала читання на агрономічному і економічному факультетах таких курсів, як «Вступ в агрономію», «Генетика», «Селекція і насінництво», «Основи селекції і насінництва», «Основи насінництва», «Методика дослідної справи», «Хмелярство».

1962 р. – створена кафедра захисту рослин, де вивчалися три дисципліни: ентомологія, зоологія і фітопатологія. Завідувачем була призначена доцент М. Є. Парфілова.
1964 р. – кафедру захисту рослин очолив доцент В. С. Шубенко. Він читав лекції з фітопатології, охорони природи. Наукова робота була присвячена вивченню хвороб зернових культур і картоплі.
1973 р. – кафедру захисту рослин об’єднують із кафедрою ботаніки і фізіології рослин. Створюється кафедра ботаніки, фізіології та захисту рослин, завідувачем якої став доцент B. C. Шубенко.
1974 р. – при кафедрі селекції та насінництва організовано проблемну науково-дослідну лабораторію картоплі для посилення генетико-селекційної роботи у виведенні фітофторостійких сортів картоплі.
1979 р. – кафедру селекції та насінництва очолив доцент І. І. Тимошенко, учень І. Д. Нечипорчука.

Завідувач кафедри генетики, селекції та захисту рослин (з 1979 до 1994 і з 1997 до 2007 рр.), доктор с.-г. наук, професор Іван Іванович Тимошенко

1981 р. – кафедра ботаніки, фізіології та захисту рослин реорганізована у кафедру біології, лісівництва і захисту рослин, завідувачем якої був професор Михайло Тимофійович Гончар, тоді ректор Львівського СГІ. 1990 р. – кафедру ботаніки, фізіології та захисту рослин очолила доцент Ніна Гнатівна Осмола. 1993 р. – при кафедрі створено навчально-наукову біотехнологічну лабораторію, яка функціонує і нині та використовується у навчальному процесі і науково-дослідній роботі. 1994 р. – з ініціативи колишнього керівництва університету і факультету кафедру селекції та насінництва фактично ліквідовують і об’єднують із кафедрою біології, лісівництва та захисту рослин і називають кафедрою біології, селекції та захисту рослин (із секцією селекції). Завідувач – доцент Н. Г. Осмола.

1997 р. – під впливом наукової громадськості і Західного наукового центру кафедру біології, селекції та захисту рослин реорганізовано у кафедру селекції та захисту рослин, яку знову очолив професор І. І. Тимошенко.

Завідувач кафедри генетики, селекції та захисту рослин ЛНУП (з 2007 р.), кандидат с.-г. наук, в. о. професора Петро Данилович Завірюха

1999 р. – з ініціативи нового ректора університету, академіка НААН України В. В. Снітинського при кафедрі відкрито Навчально-науковий інститут селекції і технології картоплі, завданням якого є поглиблення теоретичних і практичних досліджень з генетики, селекції і технології картоплі. Інститут уклав договір із Міністерством аграрної політики України на тему «Створення генетичними і біотехнологічними методами якісно нових сортів картоплі». 2004 р. – назву кафедри біології, селекції та захисту рослин офіційно змінено на «кафедра генетики, селекції та захисту рослин», надаючи надзвичайно важливого значення фундаментальній біологічній науці – генетиці. 2007 р. – кафедру очолив учень професора І. Д. Нечипорчука, в. о. професора П. Д. Завірюха, який одночасно був деканом факультету агротехнологій і екології.

Кафедра генетики, селекції та захисту рослин є структурною одиницею факультету агротехнологій та екології Львівського національного університету природокористування як відомого багатопрофільного центру вищої аграрної освіти України і Європи. Її місія невіддільна від місії факультету і полягає у якісній підготовці кадрів – фахівців у галузі агрономії, захисту і карантину рослин, садівництва, плодоовочівництва та виноградарства, садово-паркового господарства, рівень знань котрих відповідає вимогам сучасного аграрного виробництва і які за інтелектуальним та особистісним розвитком конкурентоспроможні на ринку праці.
Місією кафедри є також формування творчої, всебічно розвиненої особистості, справжнього професіонала з обраного фаху для практичної роботи у сфері сільськогосподарського виробництва і науки з метою підвищення рівня та якості життя людей і прогресивного розвитку суспільства.
Стратегічна візія розвитку кафедри генетики, селекції та захисту рослин – підвищення якості підготовки фахівців до рівня, що забезпечить їм можливість посісти достойне місце у соціумі та успішно працювати за обраним фахом у розбудові нашої держави.
Тому під час підготовки фахівців свою роботу кафедра спрямовує на кінцевий результат – формування у студентів компетентностей і програмних результатів навчання, які передбачені державними стандартами для різних спеціальностей агрономічного профілю і відповідного освітнього ступеня. Водночас вишкіл майбутніх фахівців на кафедрі генетики, селекції та захисту рослин ґрунтується на тісному взаємозв’язку та поєднанні наукових кафедральних досліджень, теоретичного навчання і практики виробництва.
На кафедрі генетики, селекції та захисту рослин розроблена і нині активно реалізується Концепція розвитку на 2021–2027 рр. Так, згідно з Концепцією, основними завданнями стратегічного розвитку кафедри генетики, селекції та захисту рослин на цей період буде сім розділів (пріоритетів):
1. Профорієнтаційна робота, основні її напрями і підвищення ефективності.
2. Забезпечення якості ведення навчального процесу.
3. Розвиток науково-інноваційної діяльності.
4. Підвищення кадрового потенціалу кафедри.
5. Поглиблення міжнародної діяльності кафедри.
6. Розвиток студентського самоврядування та покращення виховної роботи зі студентами.
7. Поліпшення матеріально-технічної бази навчання і науки.
Саме на ці аспекти роботи кафедри була звернена пильна увага комісії на чолі з головою проф. П.С. Гнатівим і її членами – доцентами В.С. Борисюком, Б.І. Гульком, М.Я. Іванків, яка готувала питання щодо звітності кафедри на засідання вченої ради факультету агротехнологій та екології.
Звітуючи на вченій раді факультету про навчальну, організаційно-методичну, науково-дослідну, профорієнтаційну, виховну й громадську роботи, міжнародні зв’язки й співпрацю кафедри генетики, селекції та захисту рослин за 2020–2022 рр., її завідувач проф. П.Д. Завірюха зауважив, що за звітний період кафедра згідно з вимогами державних стандартів і критеріїв забезпечувала ведення навчального процесу з підготовки фахівців за чотирма спеціальностями для ОС «Бакалавр» (201 Агрономія, 202 Захист і карантин рослин, 203 Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство, 206 Садово-паркове господарство) і за двома спеціальностями для ОС «Магістр» (201 Агрономія, 203 Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство). Одночасно велась навчально-методична робота, виконувались наукові дослідження, науково-педагогічними працівниками реалізовувались виховні заходи зі студентами, активною була участь працівників кафедри у громадській діяльності факультету та університету.
Нині на кафедрі створена потужна навчально-матеріальна база – організовані і функціонують 5 навчальних лабораторій (генетики, фізіології рослин, фітопатології, ентомології, захисту рослин) та дві навчально-наукові лабораторії (біотехнологічна, насінництва і насіннєзнавства). Кафедра працює над організацією, комплектуванням та облаштуванням нової навчально-наукової лабораторії – селекції та сортознавства сільськогосподарських культур, відкриття якої заплановане на кінець другого семестру цього навчального року.
Успішною та результативною у звітному періоді була методична робота на кафедрі, що відобразилось у підготовці і виданні науково-педагогічними працівниками низки нових навчальних посібників, методичних вказівок, робочих зошитів, практикумів, словників, формуванні навчально-методичних комплексів і силабусів навчальних дисциплін. Зокрема, за останні три звітні роки видано: два навчальні посібники – «Агрофармакологія» (Г.О. Косилович, Ю.С. Голячук) та «Біохімія картоплі» (Р.В. Ільчук, В.В. Бальковський, Р.О. М’ялковський, О.М. Андрушко), два практикуми (агрофармакологія, сільськогосподарська біотехнологія), три робочі зошити (генетика, фізіологія рослин, фітопатологія), два словники термінів (генетика, сільськогосподарська біотехнологія), понад 40 найменувань методичної літератури з аудиторного і позааудиторного (дистанційного) навчання студентів денної та заочної форм навчання.
У науково-дослідній роботі кафедри також є позитивні результати. Зокрема, завершена багаторічна селекційна робота із виведення нового сорту картоплі столового призначення Шляхетна, який готується для передачі у Державне сортовипробування у 2023 році. За звітний період науково-педагогічні працівники кафедри активізували свою роботу щодо участі у написанні колективних монографій, виданих в Україні і за кордоном, а також публікацій статей у наукометричних виданнях. Так, в.о. доц. О.І. Ковальчук є співавтором монографії «Формування насіннєвої продуктивності та посівних якостей насіння тритикале озимого в умовах Лісостепу Західного України», підготовленої спільно із науковцями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, а в.о. доц. Г.М. Корпіта увійшла до складу авторських колективів трьох монографій, виданих за кордоном: «Invasion of rare weed species and its impact on natural biodiversity» (Польща), «Modern scientific strategies of development» (США), «Innovative resources of modern science» (США). Також в.о. доц. Г.М. Корпіта успішно працює над виконанням досліджень з тематики докторської дисертації «Наукові основи інвазії та контролювання чисельності малопоширених бур’янів в Західному Лісостепу України», затвердженої вченою радою університету (науковий консультант – доктор с.-г. наук, проф. І.А. Шувар).
Позитивно, що на кафедрі впродовж 2020–2022 рр. суттєво зросла кількість публікацій у наукометричних виданнях. Якщо у 2020 році таких публікацій було лише дві, то у 2022 р. їх кількість зросла до 10, чотири наукові статті викладачів кафедри такого рівня нині знаходяться у розгляді редакцій. Окрім публікацій у наукометричних базах, за останні три роки НПП кафедри презентували ще 24 публікації за кордоном і понад 100 публікацій у фахових та інших виданнях України.
У 2021 році у рамках Міжнародного наукового форуму кафедрою організована і проведена Міжнародна науково-практична конференція «Селекція, генетика та захист сільськогосподарських рослин у ХХІ столітті: реалії, виклики, перспективи», присвячена 120-літтю заснування кафедри. Учасниками її стали понад 100 представників 15 наукових і навчальних закордонних установ, 18 ЗВО України, 9 наукових установ системи НААНУ. Заслухано і обговорено 42 доповіді з актуальних питань біотехнології, генетики, селекції та захисту рослин, які стосувалися зміни стратегії селекційних робіт з різними культурами через глобальне потепління та інші стресові фактори навколишнього природного середовища; використання сучасних біотехнологічних методів для прискорення селекційного процесу і створення якісно нових сортів рослин; формування генетичних колекцій і генофонду рослинного різноманіття у країнах Європи; широкого використання біологічних методів захисту рослин від шкідливих організмів у технологіях їх вирощування тощо. Учасниками акцентовано на необхідності міжнародної кооперації у науці, проведення спільних наукових досліджень з аналогічної тематики, здійснення взаємного міжнародного обміну генетичними колекціями рослин, видання колективних монографій і наукових статей.
Велику увагу на кафедрі приділяють студентській науковій роботі. Наприклад, за звітний період студенти-гуртківці кафедри стали переможцями Всеукраїнської предметної олімпіади з біології, Всеукраїнських фахових олімпіад з агрономії і захисту рослин. Студентський науковий гурток кафедри увійшов у трійку кращих в університетському огляді-конкурсі на кращий студентський науковий гурток, а студентка-дипломниця кафедри Ольга Ковач опинилася серед переможців нашого університетського конкурсу «Кращий науковець університету». Впродовж 2020–2022 рр. студенти-гуртківці кафедри підготували 38 публікацій, зокрема вони спільно зі своїми науковими керівниками опублікували 11 статей у наукових виданнях України і 3 – за кордоном (Швеція, Німеччина, Італія).
Студент-гуртківець кафедри Ігор Музика (група Аг-42) взяв участь у Міжнародному проєкті з мобільності студентів і пройшов у 2020 р. семестрове закордонне навчання в університеті міста Ллейда (Іспанія). Згодом нагороджений обласною премією ім. В. Чорновола і дипломом лауреата за підготовлену наукову роботу «Програма обміну для студентів вищих навчальних закладів за кордоном (за проєктами Erasmus+)».
Староста студентського наукового гуртка кафедри «ГеСеЗаР» (абревіатура від «генетика, селекція, захист рослин») Христина Гебуза (Зр-41) нагороджена грамотою ректора ЛНУП за активну участь і змістовний виступ у 2021 р. на Всеукраїнській інтернет-конференції «Використання методів дистанційного зондування агрохімічних показників ґрунту і фітосанітарного стану посіву у контексті сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур».
Постійними і тісними є зв’язки кафедри із виробничниками, нашими філіалами (їх функціонує чотири), стейкхолдерами. З 2006 р. на базі нашого університету щорічно проходять підвищення кваліфікації керівники і спеціалісти фітосанітарних лабораторій України. Викладачі кафедри доценти Г.О. Косилович, Ю.С. Голячук, О.М. Андрушко є основними лекторами на них. Окрім цього, доценти Г.О. Косилович, Ю.С. Голячук забезпечують щорічне навчання (читання лекцій) для представників агрономічної служби відомого аграрного холдингу «Континентал Фармерз Груп», для працівників компанії «Сингента» та ін.
Однак, поряд зі здобутками, на кафедрі генетики, селекції та захисту рослин є низка невирішених питань. Зокрема, потрібно і надалі вдосконалювати форми і методи профорієнтаційної роботи, підвищувати їхню ефективність. Недостатнім є набір студентів для навчання за спеціальністю 202 Захист і карантин рослин, яка була ліцензована у 2017 році і за якою кафедра є випусковою. Недостатньою є робота кафедри щодо пошуку замовників на виконання госпдоговірної тематики. Потрібно істотно покращити реальну співпрацю і міжнародні зв’язки із закордонними партнерами щодо виконання спільних наукових та освітніх проєктів. На часі не епізодичне, а регулярне стажування науково-педагогічних працівників кафедри у закордонних навчальних та наукових закладах, проходження студентами практик у кращих закордонних господарствах.
Саме на цих проблемах та шляхах їх вирішення наголосив у своєму звіті на засіданні вченої ради факультету агротехнологій та екології завідувач кафедри проф. П.Д. Завірюха. Згодом їх детально проаналізував і зробив відповідні висновки та пропозиції від комісії її голова проф. П.С. Гнатів. Роботу кафедри за звітний період у своїх виступах також обговорили і висловили слушні зауваження і побажання доц. П.Р. Хірівський, доц. В.С. Борисюк, декан факультету доц. В.В. Бальковський.
Тому, попри позитивну оцінку навчальної, організаційно-методичної, науково-дослідної, профорієнтаційної, виховної й громадської роботи, міжнародних зв’язків й співпраці кафедри генетики, селекції та захисту рослин за 2020–2022 рр., вчена рада факультету поставила перед науково-педагогічними працівниками та допоміжним персоналом кафедри й низку конкретних завдань, визначивши і відповідальних виконавців, і терміни виконання. Це, зокрема, забезпечення виконання у повному обсязі розробленої Концепції розвитку кафедри генетики, селекції та захисту рослин на 2023–2027 рр., удосконалення педагогічної майстерності та професійного рівня НПП, підвищення ефективності профорієнтаційної роботи, забезпечення виконання державного замовлення щодо набору студентів на випускову спеціальність кафедри 202 «Захист і карантин рослин», а також на інші спеціальності факультету та університету.
Варто поліпшити роботу кафедри з міжнародного співробітництва. Кафедра зобов’язується організувати і провести у 2024 році Міжнародну науково-практичну конференцію «Селекція сільськогосподарських рослин початку третього тисячоліття: теорія і практика, реалії і перспективи», присвячену 75-річчю прикладної селекції картоплі у Дублянах.
Необхідно активізувати патентно-ліцензійну і пошукову діяльність кафедри і передати у 2023 році у Державне сортовипробування нововиведений сорт картоплі Шляхетна. Окрім цього, кафедру зобов’язано провести пошук господарств для виконання наукових досліджень на замовлення виробництва і впродовж 2023 року укласти фінансові договори з господарствами (підприємствами) аграрного профілю.
Залишається прямим обов’язком викладачів кафедри забезпечувати якісну підготовку і результативність участі студентів факультету у Всеукраїнській предметній студентській олімпіаді з біології і Всеукраїнських фахових студентських олімпіадах з агрономії та захисту рослин, Всеукраїнському конкурсі на кращу студентську наукову роботу з агрономії.
Розуміючи неабияку відповідальність, науково-педагогічні працівники і допоміжний персонал кафедри генетики, селекції та захисту рослин запевнили вчену раду факультету агротехнологій та екології про свою готовність до результативної праці та виконання прийнятої ухвали, щоб своїми здобутками зробити свій внесок у неминучу перемогу над загарбниками.

Attachments:

Стратегія_розвитку_ГСЗР_2025-2029.pdf

324 kB