10 березня 2025 року у Науковій бібліотеці Північного кампусу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького відбувся конкурс читців поезії Т.Г. Шевченка «Тарас Шевченко понад часом» у рамках університетських заходів з нагоди відзначення 211-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря.
Усіх присутніх з поетичним святом привітала керівник відділу з організації навчально-виховної роботи студентів Оксана Качмар і побажала учасникам конкурсу успіху та наступних перемог. До учасників конкурсу із музичним вітанням звернулась керівник Народної хорової капели «Джерела Розточчя» Софія Фаріон. Було представлено журі конкурсу у складі: директора Наукової бібліотеки Марії Грицевич; доцента кафедри гуманітарної освіти, к.філол.н. Олени Дерпак; керівника Народної хорової капели «Джерела Розточчя» Софії Фаріон; голови журі – керівника відділу з організації виховної роботи студентів Оксани Качмар.

6 березня в Південному кампусі ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького відбулася спільна робоча нарада в.о ректора Івана Парубчака з проректором із науково-педагогічної роботи та цифровізації Ігорем Двилюком, керівником відділу цифрової трансформації та технічної підтримки освітнього процесу Богданом Шуваром, керівником відділу комунікації та промоції Іриною Фостяк, завідувачем лабораторії технічних засобів навчання Галиною Дуткою, а також керівником пресслужби університету Уляною Крук.
На нараді було обговорено ведення та функціонування соціальних мереж об’єднаного університету, а також подальшу стратегію розвитку офіційних сайтів. Також розмовляли про друковані ЗМІ, які видаються в університеті, та про майбутню профорієнтаційну діяльність.

5 березня 2025 року в Північному кампусі ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького відбулася нарада, присвячена обговоренню діяльності окремих структурних підрозділів університету. Участь у нараді взяли: в.о. ректора університету Іван Парубчак, вчений секретар Наталія Стойко, новопризначений проректор з науково-педагогічної роботи та якості освіти Віталій Боярчук, а також керівники навчально-наукового центру організації освітнього процесу, центру перепідготовки та підвищення кваліфікації (відділу заочного навчання), відділу внутрішнього аудиту, відділу з організації навчально-виховної роботи студентів та редакційно-видавничого відділу.
Присутнім було представлено Віталія Мефодійовича Боярчука, який вступив на посаду проректора з науково-педагогічної роботи та якості освіти університету. Згідно з новою структурою реорганізованого університету під координацію роботи проректора з науково-педагогічної роботи та якості освіти підпадають кілька ключових підрозділів: навчально-науковий центр організації освітнього процесу, центр перепідготовки та підвищення кваліфікації (відділ заочного навчання), відділ внутрішнього аудиту, відділ з організації навчально-виховної роботи студентів, редакційно-видавничий відділ.

5 березня 2025 року в конференц-залі Північного кампусу ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького відбулася нарада, присвячена організаційним аспектам функціонування структурних підрозділів університету після реорганізації. Засідання проходило під головуванням в.о. ректора університету Івана Парубчака, і на ньому були присутні декани факультетів, проректори університету та керівники основних адміністративних підрозділів, зокрема канцелярії, бухгалтерії та відділу кадрів.
Основною метою наради стало обговорення організаційних аспектів функціонування окремих структурних підрозділів у нових умовах, а також визначення напрямків їх діяльності, які потребують удосконалення та коригування.
Очільник університету акцентував увагу на необхідності максимального використання сучасних цифрових технологій у роботі адміністративних підрозділів. Це дозволить значно спростити робочі процеси, мінімізувати переміщення між різними локаціями та забезпечити ефективну роботу в онлайн-режимі.

Вельмишановна Ірино Володимирівно!
Ваша працьовитість і відданість справі, високий професіоналізм, організаторські здібності та тверда патріотична позиція здобули визнання й повагу усього нашого колективу.
У день Вашого ювілею бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, достатку, щирої поваги від людей, вдячності за Вашу працю, успіхів і досягнень у професійній діяльності. Ми переконані, що завдяки своєму оптимізму і невичерпній енергії Ви досягнете нових професійних вершин.
Нехай у всіх починаннях Вас супроводжують розуміння і підтримка з боку колег та однодумців, а професійна діяльність буде сповнена лише перемогами. Бажаємо, щоб Ваше життя було світлим і радісним, як цей святковий день!

26 лютого 2025 р. в межах діяльності Комісії з реорганізації ЛНУП відбулася робоча зустріч з керівниками відокремлених структурних підрозділів університету щодо особливостей виконання наказу Міністерства освіти і науки України про утворення на базі коледжів ЛНУП аналогічних відокремлених структурних підрозділів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.
Були заслухані ймовірні дискусійні питання за окремими блоками (юридичний, фінансовий, господарський та кадровий). Іван Парубчак наголосив на важливості збереження людського та кадрового потенціалу коледжів, а також на їх включенні до складу об’єднаного університету.
Учасники зустрічі домовилися провести ще низку нарад в онлайн-форматі після чергових консультацій з Міністерством освіти і науки України, а також затвердили подальший план дій щодо ефективної та конструктивної співпраці відокремлених структурних підрозділів з університетом.

25 лютого 1871 року в містечку Звягель (нині – Новоград-Волинський, Житомирська область) народилася Лариса Петрівна Косач, відома всьому світові під літературним псевдонімом Леся Українка. Її життя стало символом боротьби, сили духу та відданості рідній культурі. Леся виросла в інтелігентній родині, де панувала любов до української культури та літератури. Її мати – Олена Пчілка – була письменницею та етнографинею, а батько, Петро Косач, підтримував освітні ініціативи. Змалку Леся демонструвала надзвичайні здібності: у чотири роки навчилася читати, у дев’ять написала перший вірш – «Надія». Літературний талант Лесі Українки розкрився у різних жанрах: поезії, драматургії, прозі, публіцистиці. Вона створила такі шедеври, як поетичні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», а також драматичні твори «Бояриня», «Одержима», «Кассандра», «Лісова пісня» – справжню перлину української драматургії. Її творчість була просякнута темою боротьби за національну свободу. Леся Українка належала до революційної інтелігенції, підтримувала соціалістичні та феміністичні ідеї, прагнула утвердження української культури.
Її життя обірвалося 1 серпня 1913 року в Грузії, де вона намагалася лікуватися. Але її слово живе й сьогодні, надихаючи українців на боротьбу за правду, свободу та незалежність. Сьогодні Леся Українка залишається однією з ключових постатей української літератури та культури. Її твори перекладено багатьма мовами, а її образ є символом незламності й сили. У день народження великої поетеси варто ще раз замислитися над її словами:
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!»
Її слово – це голос нації, що крізь століття кличе нас до свободи й правди.

Сьогодні ми згадуємо той страшний ранок 24 лютого 2022 року, коли війна постукала у кожні двері, змінила наші життя і поставила нас перед найважчим випробуванням у новітній історії. Повномасштабне вторгнення принесло біль, втрати, розлуку та руйнування. Але водночас воно пробудило в нас надзвичайну силу духу, незламність і відданість рідній землі. Українці стали символом боротьби за свободу, демократію і право на власне майбутнє. Ми довели всьому світові, що нас не зламати ні ракетами, ні терором.
Львівський національний університет природокористування завжди був осередком науки, освіти та прогресу. І навіть у найтемніші часи ми не припинили свою місію – виховувати нове покоління патріотів, професіоналів, будівничих України. Наші студенти, викладачі та випускники сьогодні воюють на фронті, волонтерять, допомагають тим, хто цього потребує, а також продовжують навчатися і працювати заради майбутнього нашої держави.
Сьогодні я хочу звернутися до кожного з вас зі словами підтримки. Ми – сильні. Ми – разом. Кожен на своєму місці робить внесок у Перемогу. Ми вкотре довели, що наша єдність – це наша найбільша зброя. Низький уклін нашим захисникам, які боронять Україну. Світла пам’ять тим, хто віддав своє життя за нашу свободу. Ми не маємо права зупинятися чи втрачати віру, адже наша боротьба – це боротьба за життя, за майбутнє, за наших дітей. Україна вистоїть. Україна переможе. І наш університет, як і вся країна, житиме, розвиватиметься та працюватиме на благо нашої незалежної, вільної та могутньої держави.
Слава Україні! Героям слава!

Іван Парубчак,
доктор наук з державного управління, професор

Сьогодні в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови – свято, яке було започатковане за рішенням ЮНЕСКО в листопаді 1999 року з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історичною передумовою вибору цієї дати стали трагічні події 21 лютого 1952 року в Бангладеш, коли влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання своєї рідної бенгальської мови. Після проголошення незалежності в Бангладеш почали відзначати День мучеників, які загинули за мову. І ЮНЕСКО за пропозицією цієї країни проголосило саме 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Для українців, які впродовж століть виборювали своє право розмовляти рідною мовою, це свято надзвичайно важливе. Бо попри сотні заборон російської імперії, а потім тоталітарного радянського режиму нашим предкам вдалося зберегти українську мову, яка стала незаперечним чинником нашого державотворення.
Сьогодні, коли Україна відстоює свою Незалежність у боротьбі з російським агресором, питання мови набуває особливої ваги. Адже триває боротьба не тільки за нашу землю, а й за нашу ідентичність, за право бути українцями і творити свій неповторний український світ з його культурою і мовою. Тому так важливо знати, утверджувати у своїй державі та популяризувати у світі українську мову.
Нинішнє свято акцентує нашу увагу на тому, що у вільному світі священною цінністю є мова. Відстоюючи сьогодні своє право бути у колі вільних народів, плекаймо рідну мову! Пам’ятаймо: вона – наша могутня зброя, джерело натхнення, простір нашої свободи, захист від ворожої пропаганди, оберіг на фронті, чинник єднання та засіб національної безпеки! В ній – мамина молитва і батькове благословення, мелодії кохання і сум прощання, в ній дух незламних Героїв та незборима сила, яка веде до Перемоги!
Слава Україні!

Іван Парубчак,
доктор наук з державного управління, професор

20 лютого у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги відбулася визначна подія – урочисте відкриття Музею пам’яті, присвяченого випускникам ліцею, які загинули, захищаючи демократичний вибір та територіальну цілісність України під час Революції Гідності та російсько-української війни. На заході були присутні учні, педагоги, представники громади, а також почесні гості, серед яких – доктор наук з державного управління, професор Іван Орестович Парубчак, який завітав, щоб підтримати цю ініціативу.
Музей створено з метою збереження пам’яті про тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України, а також для виховання молодого покоління у дусі патріотизму. Експозиція музею включає фотографії, особисті речі героїв Революції Гідності та російсько-української війни, листи з фронту та інші цінні артефакти, які розповідають про події нашої сучасної історії.
Іван Орестович звернувся до присутніх із промовою, у якій наголосив на важливості збереження історичної пам’яті. Він підкреслив, що герої живі доти, доки ми їх пам’ятаємо, і закликав молодь бути гідними нащадками тих, хто боровся і бореться за нашу свободу.