Освітньо-професійна програма «Агрономія»

Кафедра технологій у рослинництві факультету агротехнологій і екології Львівського національного аграрного університету запрошує на навчання за спеціальністю 201 «Агрономія».

Термін навчання за ступенем вищої освіти «Бакалавр»:

- на базі повної загальної середньої освіти на очній формі навчання – 3 академічні роки і 10 місяців, на заочній формі – 4 академічні роки і 7 місяців;

- на базі освітнього рівня «Молодший бакалавр» (освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст») – 1 академічний рік і 10 місяців.

Мета освітньої програми: здобуття знань, практичних умінь та навичок, достатніх для професійної діяльності висококваліфікованих фахівців у галузі рослинництва сільськогосподарських культур.

Програма орієнтована на підготовку агрономів, які здатні застосовувати сучасні знання для вирощування сільськогосподарських культур з метою одержання високих врожаїв при найменших затратах.

Ціль навчання: формування у здобувачів вищої освіти комплексу знань, умінь та навичок для застосування в професійній діяльності у сфері рослинництва і землеробства.

У процесі навчання на кафедрі технологій у рослинництві вивчаються такі дисципліни:

1. Рослинництво;
2. Землеробство та гербологія;
3. Лікарські, технічні та енергетичні культури;
4. Аграрний консалтинг;
5. Органічне рослинництво;
6. Технологія виробництва продукції рослинництва;
7. Технологія вирощування олійних культур;
8. Світові агротехнології, системи сучасних та інтенсивних технологій.

Фахівці, які здобули освіту за ОПП «Агрономія», зможуть обіймати такі посади:

• агрономи у фермерських господарствах.
• спеціалісти й керівники сучасних сільськогосподарських підприємств – агрохолдингів, приватних аграрних формувань, фермерських господарств;
• фахівці-консультанти сільськогосподарського виробництва з вирощування, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції;
• консультанти в сучасних фірмах – світових лідерах із ресурсного забезпечення сільськогосподарського виробництва;
• спеціалісти у лабораторіях (агрохімлабораторії, біотехнологічні), у насіннєвих інспекціях, на сортовипробувальних станціях;
• наукові співробітники у науково-дослідних інститутах, викладачі в навчальних закладах;
• молодші фахівці в агрономії, лісовому, водному господарствах та природно-заповідній справі.
  

Умови вступу для здобуття РВО «Бакалавр» на основі повної загальної середньої освіти

Для вступу на навчання на основі повної загальної середньої освіти (денна та заочна форми навчання) вступники можуть подати документи тільки в електронній формі зі свого електронного кабінету. Для надання допомоги вступникам під час подання заяв в електронній формі в університеті створено консультаційний центр (аудиторія 118 головного корпусу).

Для вступу на спеціальність 201 «Агрономія» абітурієнтові необхідно подати такі документи:

1. Заяву про участь у конкурсному відборі;

2. Сертифікати ЗНО з предметів, вказаних в умовах вступу;

3. Свідоцтво про повну загальну середню освіту та додаток до нього;

4. Копію документа, що посвідчує особу та громадянство (ID-картки з витягом із державного демографічного реєстру або 1-2 сторінки паспорта та даних з нього про прописку);

5. Чотири кольорові фотокартки розміром 3х4 см;

6. Копію військово-облікового документа (для військовозобов’язаних).

Термін навчання на стаціонарі становить 3 роки 10 місяців, а на заочній формі – 4 роки 7 місяців.

Умови вступу для здобуття РВО «Бакалавр» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст»

Для вступу на навчання на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» (денна та заочна форми навчання) вступники особисто подають в приймальну комісію наступні документи:

1. Заяву про участь у конкурсному відборі;

2. Сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури (сертифікати ЗНО);

3. Диплом молодшого спеціаліста з додатком;

4. Копію документа, що посвідчує особу та громадянство (ID-картки з витягом із державного демографічного реєстру або 1-2 сторінки паспорта та даних з нього про прописку);

5. Чотири кольорові фотокартки розміром 3х4 см;

6. Копію військово-облікового документа (для військовозобов’язаних).

Для вступу на навчання абітурієнти складають фахове вступне випробування (письмовий екзамен зі спеціальності).

На кафедрі технологій у рослинництві 24 червня 2021 року відбулася перевірка загального агротехнічного рівня закладки польових дослідів, своєчасності проведення обліків та спостережень, якості ведення первинної документації з питань науково-дослідної роботи. Комісія на чолі з деканом факультету агротехнологій і екології доцентом В.В. Бальковським відмітила високий методичний рівень проведення польових досліджень за темою дисертаційної роботи «Агробіологічні особливості формування продуктивності амаранту в умовах Західного Лісостепу» в.о. доцента М.Л. Тирусь.

Протягом багатьох десятиліть у Львівському національному аграрному університеті проводили дослідження щодо створення високопродуктивних сортів картоплі із залученням в генеалогічну сукупність сорту Карпатський, створеного В.Г. Влохом, шляхом інцухту від ендемічної форми Українських Карпат. Він став «донором» цінних господарських генетичних ресурсів (урожайності, високого вмісту крохмалю, стійкості проти фітофторозу) і є родоначальником значної кількості сортів, занесених до Реєстру сортів України (Верховина, Мавка, Дужа і т.д.).

Робота над створенням сортів картоплі на кафедрі

На сьогоднішній день селекція картоплі – це найдешевший та найбільш екологічно чистий фактор підвищення врожайності бульб та зростання її валового збору без збільшення посівних площ. Створення високоврожайних сортів з високими якісними показниками, стійких до хвороб і шкідників, пластичних до погодних умов, є найважливішою умовою високоефективного сільськогосподарського виробництва.
На кафедрі технологій у рослинництві Львівського національного університету природокористування селекція картоплі починає свою історію з 1988 р., коли її очолив доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АНВШ України Володимир Григорович Влох.
На кафедрі проводяться експериментальні дослідження, пов’язані з проблемою створення конкурентоспроможних сортів картоплі різного призначення. Дані дослідження пов’язані з глибоким вивченням вихідного матеріалу нових селекційних сортів, стійких до фітофторозу та інших хвороб i шкідників. Особливість таких досліджень обумовлюється вивченням близького за походженням вихідного матеріалу, добором батьківських рослин та їх поєднанням в різних комбінаціях, використанням науково обґрунтованих методів оцінки гібридних нащадків та виявлення бажаних форм для селекції та сучасного виробництва.

З 2010 року сорт картоплі Дужа, створений шляхом поєднання сортів Полонина х Гранола, на підставі оцінки Державної служби з охорони прав на сорти рослин занесено в «Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні» і рекомендовано для вирощування в Поліській і Лісостепових зонах. Сорт середньоранній (від садіння до відмирання надземної маси – 92-111 днів), столового призначення, з добрими кулінарними і смаковими якостями. Бульби за формою короткоовальні з тупою верхівкою, білі, шкірка гладенька, вічка мілкі, поверхневі, м’якуш кремовий. Середня маса бульби – 65-95 г. Вміст крохмалю в бульбах – 14-17 %. Стійкий проти раку, картопляної нематоди; має підвищену стійкість до фітофторозу, парші звичайної, вірусних хвороб. Потенційна урожайність сорту – до 60 т/га.
В 2017 році переданий в державне сортовипробування сорт картоплі Княжа, отриманий від схрещування сортів Мавка х Нароч. За результатами польових досліджень кваліфікаційної експертизи на придатність до поширення урожайність сорту Княжа переважає усереднену урожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п’ять попередніх років в зоні Полісся, приріст урожаю становив 32,5 ц/га. Варто відмітити і високу середню масу товарної бульби – 102 г.
Поряд із проведенням кваліфікаційної експертизи проводилось і виробниче випробування сорту. Сорт протягом 2017–2018 років висаджувався на демопосівах господарства «Агро ЛВ Лімітед» (с. Вирів Кам’янка-Бузького району Львівської області). За результатами проведених досліджень середня врожайність бульб з діаметром > 40 мм становила 67,7 т/га, що на 13,5 т/га більше, ніж у сорту Леді Клер, і на 9,7 т/га більше, ніж у сорту Піроль (НІР05 – 2,5). Вміст крохмалю в бульбах коливався залежно від місця вирощування: від 13,6 % в Волинській області до 19,6 % в Сумській області.

У 2019 році зразок сорту Княжа був переданий в лабораторію ТОВ «Чіпси Люкс» на визначення придатності бульб для виготовлення чіпсів. Якість бульб картоплі визначали за зовнішнім виглядом, кольором м’якуша, питомою вагою, вмістом сухих речовин та іншими показниками. Показники якості бульб у сорту Княжа, зокрема вміст сухих речовин 24,8 %, забезпечили високий вихід готової продукції і відмінну якість хрусткої картоплі.
Сорт картоплі Княжа занесений в Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2021 рік.
В 2022 році нами переданий в державне сортовипробування сорт картоплі Степанія, створений від поєднання сортів Полонина х Гранола. За роки досліджень середня урожайність цього сорту складала 40,5 т/га, що на 11,2 т/га більше, ніж у сорту Карпатський, і на 14,2 т/га більше, ніж в умовного стандарту – сорту Свалявська. Сорт середньостиглий, столово-заводського призначення, з добрими кулінарними і смаковими якостями (8,5 бала). Бульби за формою округлі, білі, шкірка гладенька, вічка середні, м’якуш кремовий. Середня маса бульби – до 76 г. Вміст крохмалю в бульбах – 19,6 %, що на 5,8 % більше, ніж у сорту Свалявська. Має високу стійкість проти фітофторозу (8,5 бала) та інших хвороб.
В розсаднику розмноження знаходиться гібрид 369-93 (Мавка х Гранола), який планується до передачі в державне сортовипробування в 2024 році.

З 2016 року кафедра технологій у рослинництві ЛНАУ співпрацює з Міністерством освіти і науки України за договором з використання, утримання, збереження та розвитку наукового об’єкта, що становить національне надбання, – колекційного генофонду екологічних форм часнику. У розсадниках генофонду екологічних форм часнику Львівського НАУ зібрано унікальний матеріал (близько 500 зразків), який охоплює широкий спектр як місцевих форм часнику з різних ґрунтово-кліматичних умов України, так і сортів вітчизняної та зарубіжної селекції. За період досліджень на базі генофонду екологічних форм часнику створено і передано в Державний реєстр сортів рослин України три сорти – Спас, Лідер і Лідія. Сорт Лідія надранньостиглий, стійкий до нематоди та грибкових хвороб, у 2018 р. занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

На дослідному полі Львівського НАУ співробітники кафедри технологій у рослинництві проводять дослідження відповідно до проєкту за господарською договірною тематикою «Екологічне випробування гібридів соняшнику» фірми «Nuseed». Програмою досліджень передбачається встановити стійкість до внесення гербіцидних препаратів, рівень ураження хворобами та урожайність насіння гібридів соняшника за вирощування в умовах Західного  Лісостепу.

Кафедра технологій у рослинництві співпрацює з 2009 року з такими філіалами:

1. Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України;
2. Приватне підприємство «Агро-Прогрес», с. Задвір’я Буського району Львівської області;
3. Фермерське господарство «Дзвін», смт. Олесько Буського району Львівської області;
4. Господарство «Агро-Експрес-Сервіс», с. Новоукраїнка Млинівського району Рівненської області;
5. ННДЦ Львівського НАУ.

Студентська наукова робота

На кафедрі технологій у рослинництві факультету агротехнологій і екології 5 жовтня 2021 року у рамках проведення Міжнародного студентського наукового форуму «Студентська молодь і науковий прогрес в АПК» відбулося засідання студентського наукового гуртка «Рослинництво».

Студенти-гуртківці, підготувавши презентації, активно доповідали, обмінюючись інформацією щодо результатів досліджень.

На дослідному полі кафедри технологій у рослинництві студентами закладаються досліди та проводиться облік згідно з програмою досліджень за темами дипломних робіт.

Науково-дослідна робота аспірантів кафедри

На кафедрі технологій у рослинництві аспірантами проводиться активна робота під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента НААН, професора, завідувача кафедри Володимира Володимировича Лихочвора.

Щорічну обов’язкову перевірку агротехнічного стану польових досліджень за темою дисертаційної роботи «Урожайність соняшника залежно від строків сівби та мінерального живлення в умовах Західного Лісостепу України» аспіранта II року навчання Михайла Мирославовича Гусака провела комісія у складі декана факультету агротехнологій і екології, доцента В.В. Бальковського, наукового керівника професора В.В. Лихочвора, заступника декана із наукової роботи, доцента В.С. Борисюка і доцента В.Я. Іванюка. Досліди закладалися на території ТОВ «СБЕ Україна Рівне» Волинської області Володимир-Волинського району у селі Кисилин. Комісія відмітила старанність і наполегливість здобувача третього рівня вищої освіти Михайла Гусака, дотримання ним методик проведення польових досліджень й взірцеве ведення первинних документів.

 80381, вул. Володимира Великого, 1, м. Дубляни, Львівський район, Львівська область 

Кафедра технологій у рослинництві (агрономічний корпус, 3-й поверх)

Тел.: 22-42-939

e-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Науково-педагогічні працівники

Допоміжний Персонал

Кафедра технологій у рослинництві є найстарішою кафедрою Львівського національного університету природокористування. У 1901 р. в Академії рільничій у Дублянах створено кафедру рільництва і рослинництва. Вона мала свою бібліотеку, яка в 1914 році налічувала близько 500 томів, спеціальну наукову періодику одержувала майже з усіх країн Європи. Кафедральне дослідне поле площею 5 га використовували для проведення наукових досліджень і навчальних занять. У польових дослідах вивчали дію добрив, зокрема порівняльний вплив мінеральних і зелених добрив за умов трипільної системи рільництва під зернові, бобові, картоплю та інші культури. Дослідне поле мало велику колекцію сільськогосподарських рослин та сортів.

Професура Вищої школи рільничої у Дублянах, 1896 р.
Сидить крайній зліва – засновник кафедри рільництва та рослинництва Казимир Мічинський (старший).

У різні періоди кафедру очолювали відомі вчені.

Казимір Мічинський- (1869-1918 рр.) - професор Академії рільництва в Дублянах, завідувач кафедри рільництва та рослинництва (1915-1918 pp.), одночасно був i ректором академії. Він організатор створення при кафедрі рільництва і рослинництва дослідної станції вирощування сільськогосподарських культур і дослідної станції селекції і насінництва.

Казимир МІЧИНСЬКИЙ

Януш Гурський (1883-1934 pp.) - професор рільничо-лісового факультету Львівської політехніки, завідувач кафедри рільництва та рослинництва з 1920 по 1934 роки. Брав активну участь у координації наукових досліджень з рільництва, у 1912-1918 рр. завідував дослідним полем.

Януш ГУРСЬКИЙ

Болеслав Свентоховський (1895-1975 pp.) - професор, доктор сільськогосподарських наук, академік ВАСГХНІЛ (з 1940 р.), завідувач кафедри рослинництва (1934-1946 pp.), декан рільничо-лісового факультету (1940 -1941 pp.), знаний у світі дослідник і організатор сільськогосподарської науки. Прийшовши у Дубляни на початку 30 років як сформований учений, він розгорнув широкі наукові студії та піклувався вишколом молодих науковців. Виїхавши в 1946 р. до Польщі, продовжив наукову та педагогічну діяльність у Вроцлавській рільничій академії.

Болеслав СВЕНТОХОВСЬКИЙ

Валеріан Сведерський з 1923 до 1946 року працював на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки, одночасно очолюючи дублянську науково-дослідну установу з використання лук і пасовищ. Він проводив наукові спостереження і дослідження у науково- дослідних, добре обладнаних станціях Карпат, Прикарпаття, на полонинах Чорногори. Вчений написав багато праць з луківництва, вирощування кормів, угноєння гірських лук гноївкою, господарського використання полонини. У 1946 році виїхав до Польщі, де продовжив свою наукову діяльність.

Згодом дослідження з рослинництва, луківництва і лукознавства у Дублянах продовжені під керівництвом професора, доктора сільськогосполарських наук, члена-кореспондента Академії наук УРСР Г.С.Кияка. Ще у 1940 р. він став доцентом кафедри рослинництва агрономічного факультету Львівського політехнічного інституту, а  від 1947 до 1987 року Г.С.Кияк очолював кафедру рослинництва і луківництва Львівського СГІ. Наукова діяльність ученого та учнів його школи була спрямована на підвищення врожайності сільськогосподарських культур, поліпшення сіножатей і пасовищ. Створив високоврожайні сорти культур, зокрема ярої пшениці (Дублянка 4 і Новоподільська), озимої пшениці (Галицька), озимого жита (Львівське), озимого ріпаку (Дублянський), кормових бобів (Коричневі), ярого ріпаку (Львівський). Плідно з професором Г.С. Кияком працювали доценти В.М. Іздрик (учень Г.С. Кияка), Ю.І. Казновецький, В.Ф. Повар, В.А. Довгань, Я.І. Дедишин, старші викладачі І.М. Крохмалюк, Г.Ф. Курносова, доценти Р.Й. Тучапський, П.М. Когут, Н.Я. Кириченко, Д.М. Онищук, М.І. Бомба.

Основна увага науковців була зосереджена на вдосконалення технологій вирощування різних польових культур з врахуванням регіональних особливостей грунтово-кліматичних умов (Р.Й.Тучапський, П.М.Когут, Н.Я.Кириченко, В.С.Борисюк). Детально опрацьовано технологію вирощування новоствореного сорту топінамбура Львівського (автори – В.С.Дубковецький, В.Г.Влох).

Доведено, що науково обгрунтовае використання азотних добрив забезпечує підвищення урожайності пшениці озимої до 60-80 ц/га (В.В.Лихочвор, П.М.Когут).

Григорій КИЯК

Із 1988 по 2008 рік кафедру рослинництва і луківництва очолював доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВШ України селекціонер-картопляр В. Г. Влох, що позначилося на подальших  наукових дослідженнях науковців кафедри. В. Г. Влох зробив вагомий внесок в теорію і практику біологічних основ селекції картоплі, розробив методику селекційного процесу картоплі для західного регіону України, виявив в гірських районах Карпат ендемічні форми картоплі, стійкі проти фітофторозу, з високим вмістом крохмалю, збагатив національний генофонд картоплі для селекції, створив 10 високопродуктивних сортів картоплі.

В.Г. Влох був організатором наукової експедиції у райони українських Карпат для обстеження і збору місцевих форм картоплі та створення там селекційного пункту і наукового відділу селекції картоплі в Нижніх Воротах Закарпатської області. Згодом цінне значення  як вихідний матеріал для селекції картоплі за комплексом господарсько-цінник ознак відіграв сорт Карпатський, створений в результаті інцухту ендемічної форми Карпат. За його участю виведено низку  вітчизняних  сортів картоплі.

Під керівництвом В.Г.Влоха створена наукова школа селекціонерів-картоплярів, проводяться дослідження з різних питань картоплярства. Зокрема, досліджені  питання впливу удобрення, густоти, глибини та часу садіння різних сортів картоплі на їх продуктивність (В.Г.Влох, І.Ф.Дудар, О.Ф.Литвин). і на основі цього запропоновано технологію їх вирощування, з урахуванням елементів  сортової агротехніки.

Володимир ВЛОХ

З очоленням кафедри технологій у рослинництві (нова назва кафедри рослинництва і луківництва) учнем професора Г.С.Кияка лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, доктором сільськогосподарських наук, професором, член-кореспондентом НААН В.В. Лихочвором (з 2008 р.) головними напрямами наукової діяльності стали розробка інтенсивних технологій вирощування основних сільськогосподарських культур, розробка біологічних технологій, розробка технологій вирощування лікарських рослин, аграрний консалтинг. В.В. Лихочвор є автором понад 300 наукових праць. Унікальний навчальний посібник "Рослинництво" за короткі терміни був виданий тричі. Значним досягненням є видання "Бібліотеки агронома", яка включає серію з 11 книг загальним накладом понад 40000 примірників. Ця бібліотека є найкращим виданням в Україні з агрономічної тематики і є на столі у агрономів та керівників господарств на території всіх областей України. На кафедрі продовжуються наукові дослідження з питань удосконалення інтенсивних технологій вирощування озимої пшениці, озимого і ярого ячменю, вівса, кукурудзи, гречки, кормових бобів, картоплі, топінамбура, цукрових і кормових буряків, сої, ріпаку, продуктивності травосумішок залежно від удобрення травостою; селекції картоплі на продуктивність і якість бульб, стійкість рослин проти хвороб і картопляної нематоди. Сформований унікальний колекційний розсадник, який налічує понад 900 різних сортів та зразків сільськогосподарських культур.

Професором В.В. Лихочвором сформована потужна наукова школа: захищено 14 дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук, 2 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Затверджено 4 теми дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук.

Володимир ЛИХОЧВОР

З грудня 2023 по даний час завідувачем кафедри технологій у рослинництві є М. Л. Тирусь – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технологій у рослинництві. Основні напрями наукових досліджень: інтенсивна технологія вирощування буряка цукрового з врожайністю коренеплодів 1000 ц/га; розроблення технології вирощування амаранту в умовах Західного Лісостепу. Автор близько 110 наукових і навчально-методичних праць. З 2020 року працює над дисертаційною роботою на здобуття ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему «АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ АМАРАНТУ (AMARANHTUS L.) В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО».

Марія ТИРУСЬ

Attachments:

2025-2029 Стратегія розвитку кафедри технологій у рослинництві.pdf

211 kB