Цікавою подією студентської весни 2017 року став ІІ тур чемпіонату та розіграшу кубка КВН 2016–2017, який проходив 3-7 квітня 2017 р. в Уманському національному університеті садівництва.

Кращі команди КВН з усіх аграрних вищих навчальних закладів України зібралися, аби в запеклій боротьбі позмагатися за квиток до фіналу.

Вирішувало долю конкурсантів суворе журі у складі: Михайла Аграната – капітана команди КВН «ДПІ», «Дрім-Тім», збірної «СНД», президента Асоціації КВН України, професора; Ігоря Урбанського – головного редактора Асоціації КВН України; Олександра Шемета – керівника вінницького осередку Асоціації КВН України; Вікторії Уманчик – голови Об’єднаної Ради аграрних ВНЗ України; Олександра Невмержицького – керівника відділу інформаційного забезпечення НМЦ Агроосвіта.

4-6 квітня 2017 р. у стінах ЛНАУ відбувалася Звітна наукова студентська конференція, в якій брали участь і члени гуртка «Плекання рідної мови». На підсумковому засіданні було представлено 14 доповідей за участю 17 гуртківців із факультетів будівництва та архітектури, агротехнологій та екології та економічного факультету.

Тематика наукових робіт гуртківців стосувалася їхнього фаху і водночас зачіпала важливі аспекти розвитку сучасної української мови: фахові термінологічні словники, мова рекламних текстів, студентський сленг, усне ділове спілкування тощо. Усі виступи супроводжувалися мультимедійними презентаціями, а студенти демонстрували відмінне вміння систематизувати досліджений матеріал і представляти його аудиторії.

З квітня 2017 р. в Університеті Наук про Життя м. Варшава (Szkoła Główna Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie) розпочалось піврічне стажування викладачів факультету механіки та енергетики – першого проректора, професора кафедри енергетики В.М. Боярчука та завідувача кафедри енергетики, доцента С.В. Сиротюка, а також викладачів економічного факультету – доцента кафедри обліку та оподаткування Г.В Сиротюк і старшого викладача кафедри статистики та аналізу О.В. Фтоми.

Першим етапом стажування було погодження індивідуальних планів та програми стажування, якою передбачено ознайомлення із кафедрами університету, матеріально-технічною та навчально-методичною базами, з навчальними програмами дисциплін, вивчення технологій індивідуалізації освітньої діяльності, ознайомлення з методикою та практикою вивчення дисциплін, а також організація спільних науково-методичних заходів, в тому числі читання лекцій із дисциплін, виконання спільних наукових проектів тощо.

Під таким гаслом проходила цьогорічна Хресна Хода, яка вже втретє стала символом миру та єдності.  Ця подія зініційована осередком академічного капеланства Львівського національного аграрного університету.

27-28 березня 2017 року у храмі Св. Рівноапостольного князя Володимира Великого Львівського НАУ відбулися реколекційні науки, які проводив отець Петро Венгрин Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ). У перший день отець-реколектант говорив про важливість сповіді і Євхаристії, а після Божественної Літургії прочитав молитви на оздоровлення.

Cтудентку групи Арх-61 Оксану Григу, яка здобула диплом II ступеня на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук 2016–2017 н. р. у галузі знань «Архітектура та будівництво». Конкурс відбувався на базі Харківського національного університету будівництва та архітектури. Тема дослідження – «Аспекти пленерної практики у навчальному процесі студентів-архітекторів».

Упродовж 60-х років ХІХ ст. були здійснені перші кроки щодо організації й закладки навчального дендропарку при Рільничій школі в Дублянах. Дещо пізніше, 1892 року, ймовірно за ініціативи професора ботаніки Іґнація Шишиловича, було організовано повноцінний ботанічний сад з розсадником, у якому розмножували види й форми декоративних, сорти плодоягідних та інших дерев і кущів. Це було необхідно для навчання майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва.

Після підвищення статусу Рільничої школи до вищого навчального закладу уже в 1894 році дендропарк був розширений. Це була невелика площа насаджень навколо старого навчального корпусу та в зоні розташування професорських будинків (тепер вул. Зелена). Тут до сьогодні ростуть такі цінні породи, як катальпа, робінія, сосна чорна, магнолія, гіркокаштан, форзиція й ін., котрі доповнені насадженнями вже у повоєнний період.

Парадигма сучасного бізнесу розвивається. Сьогодні вкрай необхідним є кардинально новий підхід ефективного включення соціальних питань до фундаментальних дій та бізнес-стратегій вітчизняних компаній. Спосіб управління, де головним завданням є чисте задоволення власників, вже є неактуальним. На цій основі зникають з ринкових позицій такі суб’єкти господарювання, а залишаються лише ті компанії, в яких соціальна відповідальність може бути джерелом шансів, інновацій та конкурентної переваги.

Саме про це йшлося під час ІІІ Міжнародної конференції «Соціальна відповідальність бізнесу» у Львові 22 березня 2017 року, проведеної за ініціативи Львівської торгово-промислової палати. В рамках конференції відбулося підписання Пакту заради молоді–2020 за участі провідних компаній, які працюють на території Львівської області.

22 березня на базі Харківського національного технічного університету імені Петра Василенка відбувся ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за спеціальністю «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва».

На конкурс надійшло 38 студентських наукових робіт з 16 вищих навчальних закладів України, а також 3 роботи з ВНЗ Білорусі. За підсумками рецензій галузевою конкурсною комісією було визначено 15 робіт, авторів та керівників яких було запрошено до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.

На землевпорядному факультеті відбувся літературний захід, присвячений пам’яті видатного українського поета, письменника, митця та громадського діяча Тараса  Григоровича Шевченка  «Пророк національного єднання». До участі були залучені студенти факультету та наставники академічних груп.

Захід розпочався із короткого біографічного життєпису Кобзаря.

Студенти декламували улюблені рядки Тарасових віршів. Був організований флешмоб – читання рядків поезії «…І мертвим і живим і ненародженим» викладачами і студентами.

На завершення слово взяла керівник підрозділу з виховної роботи Оксана Володимирівна Качмар, яка  подякувала усім за активну участь. «Влаштування подібних заходів дає можливість виховувати свідоме українство, вчити й популяризувати творчість Тараса Шевченка. Передовсім дає відчути себе українцями», – зазначила керівник з виховної роботи.

16–18 березня 2017 року в м. Києві відбулася восьма Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2017». Виставка відбулася за підтримки та участі Міністерства освіти і науки України і Національної академії педагогічних наук України. На ній були представлені 785 учасників із 25 регіонів України та 14 країн світу. До роботи виставки долучився і Львівський національний аграрний університет.

Наш університет отримав наступні високі відзнаки: Диплом Гран-прі в номінації «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» та Диплом за активну участь у створенні сучасної якісної системи національної освіти. Почесною грамотою відзначений також ректор університету академік Володимир Васильович Снітинський за плідну працю та активну організаторську діяльність із модернізації національної системи освіти.

14 березня 2017 року кафедра українознавства спільно з економічним факультетом провела виховний захід «Шевченкове слово та сучасна Україна».

Розпочала флешмоб студентка шостого курсу економічного факультету Наталія Федак цитатою з твору Євгена Сверстюка «На Дев’яте березня».  Завідувач кафедри українознавства Анжела Куза відзначила: «Сьогодні необхідно пам’ятати, що «Кобзар» – це не тільки «Причинна», «Тополя», «Лілея» та «Наймичка», а передусім «Заповіт», поезії «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Мені однаково, чи буду…», «Розрита могила», «І Архімед, і Галілей…», «Кавказ», «Давидові псалми», «Молитва», поема «Марія» та ін. «Кобзар» – це не просто книга, а, за влучним висловом Ю. Іллєнка, це Конституція України. Тому ми запропонували студентам обрати та прочитати ті твори Великого Тараса або уривки із них, які, донині не втративши своєї імперативності, особливо актуально звучать в сучасній Україні, промовляють до сердець молодих людей як настанови, заповіти та пророцтва, стимулюють до роздумів, активних дій та духовного зростання».