У рамках XXVI Міжнародного науково-практичного форуму «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу та сільських територій» на факультеті агротехнологій та охорони довкілля Львівського НУВМБ ім. С.З. Ґжицького успішно відбулися два секційних засідання. Міжнародна науково-практична конференція, що проходила у змішаному форматі (очному та онлайн), стала ключовою платформою для глибокого аналізу питань екологічної стійкості та стратегії повоєнної відбудови аграрного сектору України.
З вітальним словом до учасників звернувся декан факультету агротехнологій та охорони довкілля, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, доктор Honoris Causa Природничого університету в Любліні Іван Шувар, який підкреслив критичну важливість науково обґрунтованих рішень у контексті глобальних викликів. Він наголосив, що лише впровадження інноваційних екологічних парадигм дозволить підвищити конкурентоспроможність АПК України та забезпечити його сталий розвиток.

Секційне засідання «Системи виробництва продукції рослинництва на основі екологостабілізуючих заходів» стало платформою для обґрунтування адаптивно-екологічної трансформації агросектору, сфокусованої на підвищенні стійкості до кліматичних змін і ресурсоефективності. Наукові тези підтверджують необхідність диверсифікації культур. Значний блок доповідей присвячено оптимізації живлення та ресурсозбереженню: від оптимізації азотного живлення ячменю та кукурудзи, що лежить в основі прецизійного землеробства, до застосування принципів циркулярної біоекономіки через «use of liquid digestate from biogas production for fertilization of energy poplar». Також критично важливими є напрацювання в галузі інтегрованих систем захисту рослин, зокрема використання біофунгіцидів та біопрепаратів для формування стійких агроекосистем та протидії інвазивним бур’янам у контексті кліматичних змін. Екологостабілізуючі заходи включають не лише ґрунтозахисні технології та агровиробниче зонування, а й розвиток національного генофонду (часнику, української селекції картоплі) як основи генетичної стійкості, а також дослідження продуктивності нішевих культур (тритикале, амарант) та кормових угідь (поверхневе поліпшення агрофітоценозів), що комплексно забезпечує адаптивність та якість продукції рослинництва. В умовах зростання деградації ґрунтів і втрати біорізноманіття ці наукові напрацювання пропонують практичні рішення для стабілізації аграрних ландшафтів.

Секційне засідання «Екологія та захист довкілля» сфокусувалося на системному подоланні масштабних антропогенних та кліматичних викликів через інтеграцію міжнародних стандартів і циркулярних технологій. Наукове обґрунтування базувалося на трьох ключових напрямках: моніторинг і ремедіація забруднень, раціональне використання ресурсів та зелена трансформація. Була підкреслена критична роль ґрунту як екосистемного ресурсу та біорізноманіття як основи сталого розвитку, що вимагає впровадження ґрунтозахисних технологій для агросектору Львівщини, особливо в умовах обмежених ресурсів. Пріоритетом стало вирішення проблем локального забруднення: дослідження охопили оцінку забруднення ґрунтів важкими металами у зонах впливу транспортних магістралей та промислових об’єктів («Миколаївцемент», «Світоч», олійно-жирова промисловість) та екологічну оцінку впливу промислових стоків на водні ресурси Західного регіону України. Напрямок зеленої трансформації обґрунтував необхідність інтеграції міжнародних екологічних стандартів як імпульсу для розвитку АПК, розширення використання відновлюваних джерел енергії у малих громадах та впровадження технологій зеленого будівництва, розглядаючи екосистемні послуги зелених зон як важливий чинник стабільності та рекреаційного простору («Знесіння», «Бойківщина»). Загальною резолюцією стало посилення радіаційної безпеки (на прикладі Рівненщини) та раціональне використання земель територіальних громад як передумови екологічної стабільності.
За результатами Форуму буде опубліковано збірник наукових праць, який стане вагомим внеском у розвиток аграрної науки та практичного вирішення актуальних проблем галузі.
Оргкомітет Форуму висловлює подяку всім учасникам за плідну роботу та запрошує до співпраці на наступному, XXVII Міжнародному форумі.