На дослідному полі кафедри проводяться наукові дослідження за темою: «Розробка інноваційних систем підвищення продуктивності  плодових та овочевих культур в умовах динамічних змін клімату».

Дослідне поле кафедри садівництва та овочівництва за останні роки стало навчальною аудиторією під відкритим небом для студентів, фермерів, садівників-любителів, що займаються садівництвом, овочівництвом та виноградарством. Щорічно закладаються нові дослідні ділянки, розсадники, проводяться практичні заняття курсів підвищення кваліфікації спеціалістів.

Починаючи з 1995 р. проводяться дослідження з вивчення клонових підщеп яблуні в маточнику, розсаднику та саду. Так, у маточнику вивчено біологічно-господарські характеристики понад 50 форм найперспективніших клонових підщеп, проведено їх класифікацію. Триває робота з удосконалення способів розмноження районованих та перспективних клонових підщеп яблуні, груші та кісточкових культур різної сили росту у маточнику. Понад 30 перспективних форм клонових підщеп щорічно випробовуються в розсаднику з новими стійкими та імунними до парші сортами яблуні: Аріва, Топаз, Райка, Голд Раш, Голд Стар, Флоріна, Фрідом, Редкрофт, Пінова, Вітос та ін. У саду вивчаються 15 сортів яблуні на 18 клонових підщепах. Ведеться робота з сортовивчення кісточкових культур.

На кафедрі тривають дослідження з  сортовивчення суниці ананасної, чорної смородини, порічки, малини. На даний час в колекції налічується понад 50 сортів суниці ананасної, в тому числі 5 сортів «нейтрального дня», 15 сортів чорної смородини та порічки, 10 сортів малини. З 1997 р. проводиться комплексна технологічна оцінка сортів суниці ананасної, дослідження впливу кількості пектинових речовин на міцність плоду суниці ананасної та транспортабельність продукції.

Науково-дослідна робота з овочівництва має на меті розробку енергоощадних та екологічно безпечних технологій вирощування овочевих культур на продовольчі та насіннєві цілі: вивчення впливу нових органічних і мінеральних добрив, регуляторів росту, гербіцидів на продуктивність коренеплідної селери; вивчення впливу системи удобрення, регуляторів росту та гербіцидів на продуктивність пастернаку; розробка технології вирощування насіння пастернаку та інших малопоширених овочевих культур; розробка технології вирощування китайської редьки Лобо, адаптованої до умов Західного регіону України;

вивчення технологічних властивостей сортів моркви і буряку столового, придатних для машинного збирання і сортування; дослідження продуктивності та лежкості 10 видів капусти залежно від сорту (гібриду), системи удобрення, регуляторів росту; вивчення придатності різних сортів білоголової та брюссельської капусти до переробки; підбір сортів і гібридів спаржевої квасолі, огірок, салату посівного для вирощування в умовах Західного регіону України.

Співробітники кафедри на чолі з доцентом Л.П. Ліщак зібрали колекцію, що налічує понад 300 сортів і екоформ часнику, яка має статус національного надбання і є базовим генофондом для подальшої селекційної роботи, в результаті якої виведено два нові сорти часнику: стрілкуючого – Спас та нестрілкуючого – Лідер.

Колектив кафедри постійно веде активну роботу з впровадження отриманих результатів досліджень через засоби масової інформації, періодичні видання, телебачення, щорічно представляє свої здобутки на державних та міжнародних виставках.