Сьогодні в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови – свято, яке було започатковане за рішенням ЮНЕСКО в листопаді 1999 року з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історичною передумовою вибору цієї дати стали трагічні події 21 лютого 1952 року в Бангладеш, коли влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання своєї рідної бенгальської мови. Після проголошення незалежності в Бангладеш почали відзначати День мучеників, які загинули за мову. І ЮНЕСКО за пропозицією цієї країни проголосило саме 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Для українців, які впродовж століть виборювали своє право розмовляти рідною мовою, це свято надзвичайно важливе. Бо попри сотні заборон російської імперії, а потім тоталітарного радянського режиму нашим предкам вдалося зберегти українську мову, яка стала незаперечним чинником нашого державотворення.
Сьогодні, коли Україна відстоює свою Незалежність у боротьбі з російським агресором, питання мови набуває особливої ваги. Адже триває боротьба не тільки за нашу землю, а й за нашу ідентичність, за право бути українцями і творити свій неповторний український світ з його культурою і мовою. Тому так важливо знати, утверджувати у своїй державі та популяризувати у світі українську мову.
Нинішнє свято акцентує нашу увагу на тому, що у вільному світі священною цінністю є мова. Відстоюючи сьогодні своє право бути у колі вільних народів, плекаймо рідну мову! Пам’ятаймо: вона – наша могутня зброя, джерело натхнення, простір нашої свободи, захист від ворожої пропаганди, оберіг на фронті, чинник єднання та засіб національної безпеки! В ній – мамина молитва і батькове благословення, мелодії кохання і сум прощання, в ній дух незламних Героїв та незборима сила, яка веде до Перемоги!
Слава Україні!

Іван Парубчак,
доктор наук з державного управління, професор

Ректорат, професорсько-викладацький склад, працівники, аспіранти та студенти Львівського національного університету природокористування щиро вітають к.т.н., доцента кафедри технології та організації будівництва В.В. Артеменка з ювілеєм!
Вельмишановний Вікторе Вікторовичу!
Прийміть щиросердечні вітання з нагоди Вашого ювілею!
У цей святковий день бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, достатку, оптимізму, щирої поваги від людей, вдячності за Вашу працю, натхнення, нових творчих досягнень, успіхів у професійній діяльності та невичерпної енергії для подальшого розвитку.
Хай у Вашому домі завжди панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість та виваженість.
Божого Вам благословення на многії і благії літа!

Ректорат, професорсько-викладацький склад, працівники, аспіранти та студенти Львівського національного університету природокористування щиро вітають к.ф.-м.н., доцента кафедри вищої математики В.І. Косарчина з ювілеєм!
Вельмишановний Володимире Івановичу!
Прийміть найщиріші привітання з нагоди Вашого ювілею!
Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, тепла і злагоди, успіхів у Вашій діяльності.
Нехай мудрість та мир завжди супроводжують Ваше життя, а любов до обраної справи, духовне піднесення та енергія дають сил і наснаги на невтомну працю для реалізації нових планів та задумів.
Нехай Бог дає Вам довгі і щасливі роки життя, а кожен Ваш день буде наповнений світлом радості та добра.

20 лютого у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги відбулася визначна подія – урочисте відкриття Музею пам’яті, присвяченого випускникам ліцею, які загинули, захищаючи демократичний вибір та територіальну цілісність України під час Революції Гідності та російсько-української війни. На заході були присутні учні, педагоги, представники громади, а також почесні гості, серед яких – доктор наук з державного управління, професор Іван Орестович Парубчак, який завітав, щоб підтримати цю ініціативу.
Музей створено з метою збереження пам’яті про тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України, а також для виховання молодого покоління у дусі патріотизму. Експозиція музею включає фотографії, особисті речі героїв Революції Гідності та російсько-української війни, листи з фронту та інші цінні артефакти, які розповідають про події нашої сучасної історії.
Іван Орестович звернувся до присутніх із промовою, у якій наголосив на важливості збереження історичної пам’яті. Він підкреслив, що герої живі доти, доки ми їх пам’ятаємо, і закликав молодь бути гідними нащадками тих, хто боровся і бореться за нашу свободу.

З сумом і глибоким жалем повідомляємо про загибель на війні випускника 2006 року факультету агротехнологій та охорони довкілля Львівського національного університету природокористування Андрія Серганчука.
Андрій був активістом Революції Гідності, воїном АТО, «кіборгом». З 2014 року воював у складі 81 бригади, був старшим навідником АГС, згодом командиром відділення. Позивний – «Фестиваль».
З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся на фронт, воював у складі 100 бригади. Пройшов бої під Бахмутом, на Харківщині, тримав оборону біля Торецька.
Загинув 16 лютого під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Торецьк Донецької області.
Вічна слава і Царство небесне Герою!
Земний уклін, подяка і співчуття рідним.

Із сумом повідомляємо, що на 81 році життя помер доктор технічних наук, професор кафедри будівельних конструкцій факультету будівництва та архітектури Львівського національного університету природокористування Йосип Йосипович Лучко. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким померлого.

Сьогодні ми з болем і вдячністю згадуємо подвиг Героїв Небесної Сотні — тих, хто поклав своє життя за свободу, гідність і майбутнє України. Їхня жертва стала символом людської незламності, боротьби за правду і віри у краще майбутнє. Перші смерті на Майдані – Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Юрія Вербицького та інших сміливців – сколихнули всю країну, стали кривавим нагадуванням, що людська гідність та свобода мають велику ціну. Загалом у списку загиблих під час Революції Гідності – 108 людей, серед яких наш земляк Анатолій Жаловага та працівник Вишнянського фахового коледжу ЛНУП Володимир Жеребний.
Продовжуючи справу Небесної Сотні, сьогодні наші воїни на передовій героїчно боронять Україну від ворога. Їхній подвиг – це продовження традиції наших попередників, таких як Степан Бандера, які в усі часи ставали на захист української незалежності. Їхній дух, незламність і любов до рідної землі живуть у серцях кожного патріота, надихаючи нас на боротьбу.
У цей трагічний день ми низько схиляємо голови перед усіма, хто поклав своє життя за вільну, сильну Україну. Їхній приклад вчить нас, що гідність – це основа людяності, а свобода – найвища цінність. Ми віримо у перемогу, адже вона неминуча, коли за неї стоять такі незламні люди. З молитвою за загиблих і з вірою в силу нашого народу ми рухаємося вперед, щоб втілити мрію про єдину, незалежну і мирну Україну.
Слава Небесній Сотні! Слава сучасним Героям України! Слава нашій непереможній державі!

Іван Парубчак,
доктор наук з державного управління, професор

 

Ректорат, професорсько-викладацький склад, працівники, аспіранти та студенти Львівського національного університету природокористування щиро вітають лаборанта кафедри сталого природокористування та захисту довкілля О.А. Каганову з ювілеєм!
Шановна Ольго Анатоліївно!
Прийміть найщиріші привітання з нагоди Вашого ювілею!
Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, достатку, оптимізму, щирої поваги від людей, вдячності за Вашу працю, нових успіхів і вагомих досягнень у професійній діяльності, а також невичерпної енергії для подальшого розвитку.
Нехай у всіх починаннях Вас супроводжують розуміння і підтримка з боку колег та однодумців, а професійна діяльність буде сповнена лише задоволенням і перемогами.

Сердечно вітаю вас із Днем Державного Герба України! Тризуб – це не просто герб, це уособлення багатовікової історії нашого народу, його боротьби за свободу, гідність і право на власну державу.
Витоки цього символу сягають княжих часів Київської Русі, коли Тризуб був родовим знаком князя Володимира Великого, а згодом став символом єдності та могутності держави. У XX столітті він знову постає як символ боротьби за українську державність в часи Української Народної Республіки, а з проголошенням незалежності України у 1992 році стає головним елементом Державного Герба.
Сьогодні, у час найтяжчих випробувань, цей символ має особливе значення. Тризуб став знаком незламності та нескореності українського народу. Щодня найкращі сини й доньки України гинуть, захищаючи нашу свободу, нашу культуру, нашу державу. Їхній подвиг – це священна жертва заради того, щоб Тризуб і надалі залишався символом вільної, незалежної України. Ми маємо не лише пам’ятати про кожного, хто віддав життя за нашу країну, але й гідно продовжувати їхню справу. Нехай це свято згуртує нас та сповнить гордістю за власну державу, зміцнить прагнення до єднання та порозуміння. Будьмо гідні нашої історії. Адже сьогодні ми відповідальні за майбутнє наших нащадків!
Нехай Державний Герб України завжди буде джерелом віри, натхнення та незламності для кожного з нас!
Слава Україні! Героям слава!

Іван Парубчак,
доктор наук з державного управління, професор