Під такою назвою 3 березня 2026 року в лабораторії землеробства і гербології факультету агротехнологій та охорони довкілля відбувся фаховий науково-методичний захід, у якому взяли участь декан факультету, професор, заслужений діяч науки і техніки України Іван Шувар, завідувачі кафедр факультету, заступники декана, студентський актив. На запрошення декана факультету гостем заходу був директор з інноваційних технологій в рослинництві Аграрного центру Innovation, заслужений працівник сільського господарства України Юрій Кулик.
Учасники зустрічі долучилися до фахової дискусії щодо еволюції професії агронома, сучасного стану агрономічної науки та визначення стратегічних орієнтирів її подальшого розвитку в умовах сучасних соціально-економічних і екологічних трансформацій.
У рамках засідання круглого столу вагомий акцент зроблено на обговоренні освітніх програм «Агрономія», «Захист і карантин рослин», «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» бакалаврського рівня вищої освіти за спеціальністю Н1 Агрономія.

Захід відкрив професор Іван Шувар. У вступному слові він наголосив на важливості осмислення історичного розвитку агрономічної науки та професії агронома в контексті сучасних трансформацій аграрного сектору. Професор підкреслив, що агрономія як фундаментальна галузь аграрних знань пройшла тривалий шлях становлення – від емпіричних підходів до ведення землеробства до сучасних науково обґрунтованих технологій управління агроекосистемами. Окрему увагу було зосереджено на необхідності поєднання фундаментальних наукових напрацювань із новітніми технологічними рішеннями, що уможливлює оперативне й ефективне реагування на сучасні виклики, зокрема зміни клімату, зростання попиту на продовольство та потребу впровадження сталих моделей аграрного виробництва.
Доцент кафедри технологій у рослинництві Володимир Борисюк зосередив увагу на історичних аспектах становлення професії агронома, яка формувалася впродовж тривалого періоду розвитку землеробської культури й аграрної науки. Агрономія як науково-практична галузь знань виникла на основі багатовікового досвіду ведення рільництва (землеробства), який поступово трансформувався в системні наукові підходи до управління агроекосистемами. Історичний розвиток агрономії супроводжувався необхідністю розв’язання складних виробничих завдань, пов’язаних із забезпеченням стабільності врожаїв, підвищенням родючості ґрунтів, контролюванням чисельності бур’янів, боротьбою з хворобами та шкідниками рослин, а також адаптацією агротехнологій до різних природно-кліматичних умов.
Професор кафедри технологій у рослинництві Володимир Лихочвор акцентував увагу на необхідності вдосконалення освітньо-професійної програми підготовки здобувачів вищої освіти за агрономічним напрямом. Зокрема, було наголошено на доцільності запровадження професійно орієнтованих навчальних курсів уже на першому та другому роках навчання, що сприятиме формуванню у студентів чіткішого розуміння специфіки майбутньої професійної діяльності. На його думку, така трансформація освітньої програми дасть змогу ефективніше інтегрувати фундаментальні знання з природничих дисциплін із прикладними аспектами агрономії та підготовкою фахівців для сучасного аграрного виробництва.
Професор кафедри екології та захисту довкілля Сергій Разанов наголосив на ролі агронома у забезпеченні продовольчої безпеки, яка в умовах сучасних глобальних викликів набуває стратегічного значення. Зростання чисельності населення світу, зміни клімату, деградація природних ресурсів, посилення екологічних обмежень і глобалізація аграрних ринків формують нові вимоги до професійної діяльності фахівців агрономічного профілю. У цьому контексті агроном виступає не лише як технолог виробництва сільськогосподарської продукції, а й як фахівець з управління агроекосистемами, здатний ухвалювати комплексні рішення, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, збереження природного середовища та забезпечення сталого розвитку аграрного сектору.
Аналізуючи сучасний етап розвитку агрономії, Юрій Кулик зазначив, що професійна діяльність агронома зазнала суттєвої трансформації під впливом стрімкого розвитку науки, технологій і цифровізації аграрного виробництва. Сучасна агрономія характеризується активним впровадженням інноваційних технологічних рішень, зокрема систем точного землеробства, які передбачають використання геоінформаційних систем, супутникового моніторингу, безпілотних літальних апаратів, сенсорних технологій та автоматизованих систем управління агровиробничими процесами, зокрема у сфері захисту рослин, удобрення агроценозів, контролювання чисельності бур’янів. Водночас активно розвиваються біотехнологічні підходи, спрямовані на створення високопродуктивних, адаптивних і стійких до біотичних і абіотичних факторів сортів і гібридів сільськогосподарських культур, що сприяє підвищенню ефективності аграрного виробництва й оптимізації використання природних ресурсів.
Під час обговорення перспектив розвитку агрономії значну увагу було приділено вдосконаленню аграрної освіти та підготовці висококваліфікованих фахівців нового покоління. Важливою складовою заходу стали виступи здобувачів вищої освіти, які представили власний досвід практичної діяльності в сучасних аграрних підприємствах, продемонструвавши значення поєднання теоретичної підготовки з реальними виробничими процесами.
Зокрема, Ірина Тетенкова поділилася результатами своєї професійної діяльності в компанії «Західний Буг», акцентуючи увагу на особливостях організації виробничих процесів у великотоварному сільськогосподарському підприємстві, застосуванні сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур і ролі молодих фахівців у впровадженні інноваційних підходів до управління агровиробництвом.
Марта Конц поділилася досвідом професійної діяльності в «Агроскаутинг центрі», де вона виконує організаційно-комунікаційну функцію, пов’язану з налагодженням професійної взаємодії між фермерами, аграрними виробниками та фахівцями аграрної галузі. Її діяльність спрямована на організацію тематичних зустрічей, професійних дискусій та практичних заходів за участю представників аграрного бізнесу. Такі зустрічі створюють платформу для обміну досвідом, поширення сучасних технологічних рішень у рільництві та обговорення актуальних проблем аграрного виробництва. Підкреслено, що подібні комунікаційні ініціативи сприяють формуванню ефективної взаємодії між наукою, освітою і виробництвом та мають важливе значення для впровадження інновацій у практичну діяльність аграрного сектору.
Діана Грицевич, Олександра Струсь і Микола Барановський представили власний досвід проходження виробничої практики в аграрних підприємствах, наголосивши на важливості інтеграції теоретичних знань, отриманих під час навчання, із практичними аспектами професійної діяльності. Такий підхід сприяє формуванню цілісного розуміння сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур і підвищує рівень професійної підготовки майбутніх фахівців агрономічного профілю.
Учасники круглого столу були одностайні в необхідності проведення подібних науково-методичних зустрічей. Захід став важливою платформою для науково-професійного діалогу про роль агрономії у забезпеченні сталого розвитку сільського господарства, визначення перспектив її подальшого поступу та вдосконалення освітньо-професійних програм.
Учасники дискусії відзначили, що в умовах глобальних викликів сучасності професія агронома набуває особливого значення, оскільки саме від рівня наукового забезпечення аграрного виробництва та професійної підготовки фахівців значною мірою залежить ефективність функціонування аграрного сектору та продовольча безпека суспільства.
На завершення професор Іван Шувар ще раз наголосив, що агроном – це фахівець аграрного виробництва з вищою освітою, який володіє комплексними знаннями в галузі агрономії, поєднує аналітичне мислення та практичну витривалість, уміє працювати з даними, має розвинену професійну інтуїцію та здатний ухвалювати інноваційні рішення. Саме тому важливо формувати у студентів упевненість у виборі цієї почесної та перспективної професії.