Кафедра екології факультету агротехнологій та екології Львівського національного університету природокористування запрошує взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні ековиклики. Стратегії екологічної безпеки довкілля», присвяченій 25-річчю кафедри екології Львівського НУП.
Конференція проходитиме 22-23 травня 2024 року та включатиме такі науково-практичні секції:
1) Екобезпека складових довкілля;
2) Агроекологічні проблеми сучасності та стратегії Європейського зеленого курсу;
3) ПЗФ та біоресурси;
4) Стратегія відновлення екосистем у повоєнний час;
5) Утилізація, рекуперація та рециклінг відходів;
6) Екоосвіта, екотуризм та екорекреація.
Міжнародна науково-практична конференція відбудеться у змішаному форматі:
офлайн – у Львівському національному університеті природокористування,
онлайн – на платформі Zoom за посиланням:
https://lnup-edu-ua.zoom.us/j/85957724387?pwd=NnFRWDBEcFl3TE1uZ1RQU3NCbVRtQT09
Ідентифікатор конференції (ID): 859 5772 4387
Код доступу: 2024

10 травня 2024 року на кафедрі екології факультету агротехнологій та екології ЛНУП в режимі онлайн з використанням платформи Zoom відбулася гостьова лекція від представників стейкхолдерів «ГрінЕра Україна» на тему «Європейський досвід у сфері поводження з відходами: аналіз методів, стратегій та практик» для здобувачів усіх рівнів вищої освіти спеціальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища», а також науково-педагогічних працівників кафедри.

Детальніше...

9 травня 2024 р. серед студентської молоді факультету агротехнологій та екології Львівського національного університету природокористування відбувся конкурс-квест «Органічна матерія в довкіллі: життєві цикли та технології» (продовження «Хімічної ліги – 2023–2024»), організований викладачами кафедри екології для студентської спільноти університету.
До конкурсної гри активно долучилися команди здобувачів факультету агротехнологій та екології – студенти спеціальностей «Екологія», «Технології захисту навколишнього середовища», «Агрономія», «Захист та карантин рослин».
Студентів привітали декан факультету Олег Андрушко та завідувач кафедри екології Петро Хірівський. Журі конкурсу у складі викладачів кафедри оцінювало команди за встановленими критеріями: відповідність представлених контентів тематиці основних компетентностей, знання предмета, командна робота, комунікативність, винахідливість учасників та їх креативність.
В рамках конкурсної навчально-наукової гри студентські команди представили короткі тематичні презентаційні доповіді-банери, а також відповіли на підготовлені командами опонентів та модератором конкурсу запитання та завдання (хімічний квест). Журі у складі викладачів кафедри та представників студентського самоврядування підсумувало результати конкурсу та відмітило найкращих: Ольгу Величко (АГ-11), Владислава Гайдучика (АГ-13), Назара Ващишина (Еко-11) та Дениса Бойка, Дмитра Макуху, Катерину Сидор (АГ-12).
Глядачі та учасники одержали багато позитивних емоцій та корисної інформації про роль та місце органічної хімії у нашому житті, вплив органічних забруднювачів на довкілля та методи захисту.
Бажаємо усім миру, успіхів, творчих злетів та міцних знань!

8 травня 2024 року у Львівському національному університеті природокористування в рамках навчальної та наукової співпраці між університетами відбулася робоча зустріч гарантів освітніх програм та членів проєктних груп з метою обговорення особливостей та реалізації освітніх програм у ЗВО. В обговоренні ОПП 101 «Екологія» та ОПП 183 «Технології захисту навколишнього середовища» для рівнів вищої освіти «Бакалавр», «Магістр», а також «Доктор філософії» (ОНП 101 «Екологія») брали участь викладачі кафедри екології Львівського національного університету природокористування та кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ).

Детальніше...

У контексті відзначення Всеукраїнського дня довкілля та Міжнародного дня Землі на кафедрі екології Львівського НУП 24 квітня 2024 року було проведено лекцію із залученням фахівців-практиків. Функціонування об’єктів природно-заповідного фонду – це запорука збереження унікальних екосистем на певних територіях. Для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти Оксана Годованець, заступник начальника відділу рекреації та еколого-освітньої роботи Яворівського національного природного парку, презентувала доповідь на тему «Використання засобів природотерапії з метою оздоровлення», зазначивши, що це відносно новий напрям їхньої діяльності, але надзвичайно ефективний в умовах воєнного сьогодення. Гармонія з природою допомагає підтримувати психологічну стабільність людини.
Галина Герасимчук, молодший науковий співробітник відділу науково-дослідної роботи Ківерцівського НПП «Цуманська пуща», ознайомила слухачів лекції з особливостями функціонування об’єкта, важливістю проведення наукових досліджень на даній території та перспективами подальшого розвитку.
Приємно наголосити, що лектори є випускниками нашого навчального закладу, зокрема кафедри екології.
Щира подяка всім за активну участь!

23 квітня 2024 року з ініціативи адміністрації університету, зокрема в.о. ректора, професора Василя Івановича Лопушняка, на кафедрі екології відбувся День довкілля.
Науково-педагогічними працівниками кафедри та студентами спеціальностей «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища» започатковано важливу ініціативу – встановлення осель для інтродукції осмій рудих (Osmia rufa). Цей захід сприятиме розвитку органічного садівництва, покращенню запилювання рослин, збільшенню врожайності сільськогосподарських культур.
Метод запилення сільськогосподарських культур осміями рудими вивчався науковцями кафедри в рамках освітнього проєкту Еразмус+ UniClaD під час навчального візиту на екоферми Австрії.
Роль бджолозапилення зростає у зв’язку з тим, що кількість диких комах-запилювачів зменшується під впливом меліорації земель і застосування отрутохімікатів для боротьби з хворобами і шкідниками сільськогосподарських рослин та лісових угідь. Нині бджоли виконують 80-95 % всієї запилювальної роботи на сільськогосподарських культурах.
Впевнені, що ця ініціатива стане чудовим прикладом дбайливого ставлення до довкілля та сприятиме збереженню біорізноманіття нашого регіону!

Інтерактивне навчання відрізняється від традиційного тим, що за короткий період часу опановується великий обсяг нового матеріалу. Це досягається завдяки високій активності учасників освітнього процесу, розвитку стійкості уваги, жвавому спілкуванню та активній співпраці.
Викладачі нашої кафедри часто використовують такі інтерактивні методи, як: тренінги, ситуаційні задачі, пресконференції, ділові ігри та моделювання, кейс-методи, соціальні проєкти, мозковий штурм, круглі столи, мультимедійні лекції, робота з наочними посібниками, відео- і аудіоматеріалами, письмова робота з обґрунтування своєї позиції, обговорення складних і дискусійних питань і проблем, надання загальних рекомендацій.
Великий спектр інтерактивних методів навчання використовується під час вивчення освітньої компоненти «Ботаніка».
10 квітня 2024 р. доцент кафедри екології Галина Лисак провела практичне інтерактивне заняття на тему «Використання рослин для оздоровлення та фіточаювання». Студенти групи Еко-11 спеціальності 101 «Екологія» жваво обговорювали компонування лікарських рослин для фітотерапії, дегустуючи при цьому ароматні чаї з екопродуктами. Завідувач кафедри доцент Петро Хірівський розповів про рекомендовані чаї для знаків зодіаку, а доцент Наталія Панас ознайомила присутніх з правилами збору, переробки та зберігання рослинної продукції для лікування і фітотерапії.
Впровадження інтерактивних форм навчання здійснюється й за межами університету. 5 квітня 2024 р. на базі ведмежого притулку «Домажир» студенти групи Еко-21 прослухали лекцію на свіжому повітрі «Вимерлі птахи світу» та здійснили волонтерську роботу, прибираючи територію об’єкта.
Інтерактивні методи навчання сприяють розвитку ініціативності студента, а результат професійної підготовки набуває особистісно орієнтованого значення для всіх учасників навчального процесу.

Доцентки кафедри екології Львівського НУП Наталія Панас, Ольга Германович, Ірина Саламаха, Юстина Жиліщич успішно завершили курс підвищення кваліфікації «Прогресильне викладання: інтенсив від Острівців» від ГО «Прогресильні» та її осередків на базі українських закладів освіти (Острівці Прогресильності), метою якого було поглиблення знань та здобуття навичок у викладацькій діяльності, обмін досвідом, отримання практичних порад та інструментів для успішного навчання та викладання. Період проходження курсу тривав з 4 березня до 4 квітня 2024 р. (1 кредит ЄКТС / 30 годин).
Набуті знання та компетентності будуть інтегровані і використані у практичних аспектах навчання, що дозволить студентам більш ефективно освоювати матеріал.

21-22 березня 2024 року на базі Національного природного парку «Холодний Яр» відбувся круглий стіл «Досвід збереження рідкісних та зникаючих видів на природоохоронних територіях».
Львівський національний університет природокористування представила к.б.н., доцент кафедри екології Галина Лисак. Заслухано виступ з доповіддю «Проєктування рекреаційних зон з участю Magnolia Soulangeana Alexandrina в дендропарку "Дублянський"». Жваві дискусії відбулися щодо інтродукції цього виду з Миколою Гавриловичем Чорним, кандидатом біологічних наук, директором Канівського природного заповідника КНУ ім. Тараса Шевченка.

На території парку зростає єдина у світі рівнинна популяція підсніжника складчастого Galanthus plicatus M.Bieb., який занесений до Червоної книги України. Учасники конференції мали можливість ознайомитися з місцями зростання підсніжника. Цей вид відомий як високогірний, і в Україні він зустрічався лише в Кримських горах. Однією з версій його розповсюдження в цьому регіоні є завезення козаками. Адже тут було місце збору гайдамаків, які освячували зброю для битви.
Холодний Яр вважається центром визвольної боротьби українського народу. У ньому знаходяться 150 історичних місць. Тут тісно переплітаються історичні події, природа і дозвілля. Так, у 1768 р. Холодний Яр став центром протидії тодішній владі на чолі з Максимом Залізняком. В честь цієї історичної постаті названо 1000-річний дуб, який є одним з багатовікових дерев України.
Неодноразово тут бував й Т.Г. Шевченко. В дитинстві зі своїм дідом Іваном, який був гайдамакою, приходив на прощі в монастир. Тут він у 1845 р. намалював картину «Мотрин монастир».

Під час історичних подій 1919–1922 рр. тут була створена Холодноярська Республіка. Прихистком партизанів від радянських узурпаторів стали холодноярські глибокі лісові балки з унікальними природними ландшафтами, скіфські кургани та Мотронинське городище.
Маючи такі історично-археологічні об’єкти і унікальність мікрорельєфу, природоохоронці створили екологічну стежку «Поміж віками». Протяжність маршруту – 2200 м. Учасників конференції ознайомили з такими рекреаційними об’єктами екостежки: Гайдамацький став, Троїцький Мотронський монастир, джерело св. Онуфрія, вали скіфського городища, локації масового цвітіння підсніжника складчастого.
Вшанували холодноярці також пам’ять загиблих Героїв російсько-української війни 2014–2024 рр. Пантеоном слави.
Українська нація схиляє голови перед борцями за волю України, які продовжать жити в серцях відвідувачів місця звитяги, честі і слави – Холодного Яру!

Звітна студентська наукова конференція

6 березня 2024 року на кафедрі екології Львівського НУП відбувся I етап Звітної студентської наукової конференції за результатами наукових досліджень 2023 року.
Основні напрямки наукових доповідей були зосереджені на таких тематиках: нормативно-правові аспекти природоохоронної діяльності; рекреація; збереження біорізноманіття; технології захисту довкілля; екологічна безпека урбанізованих територій.
В ході конференції учасники не лише поділилися своїми напрацюваннями, але й отримали цінні відгуки та зауваження. Це дасть їм можливість вдосконалити свої дослідження та визначити подальші напрямки роботи. Рівень представлених робіт був високим, що свідчить про ґрунтовну підготовку та знання учасників.
Переможці делеговані на II етап Звітної студентської наукової конференції на секційному засіданні факультету агротехнологій та екології.
Бажаємо успіхів і наукових звершень нашим здобувачам вищої освіти!