Нещодавно академічну спільноту університету сколихнула трагічна звістка: у лютому 2026 року стало відомо, що наш випускник Сергій Петрінець, якого з жовтня 2024 року вважали зниклим безвісти, загинув на полі бою. Це підтвердила ДНК-експертиза, і 6 лютого Героя було поховано в рідних Чернівцях.
23 березня Сергієві мало б виповнитися 29 років, тож символічно, що саме цього дня викладачі, працівники та студенти університету зібралися у фоє головного корпусу Північного кампусу Львівського національного університету імені С.З. Ґжицького біля дошки пошани загиблих випускників, щоб ушанувати його світлу пам’ять та всіх полеглих воїнів.

Відкриваючи захід, в.о. декана факультету будівництва та архітектури Тарас Осадчук ознайомив присутніх із життєписом Героя – випускника 2020 року спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія». Капелан університету Іван Венгрин відслужив поминальну панахиду та наголосив, що пам’ять про загиблих Героїв і щира молитва – це те найменше, що можемо зробити на знак вдячності за збережені нам життя.
Доцент кафедри будівельних конструкцій Роман Шмиг, дипломний керівник Сергія, поділився спогадами про нього та про його роки навчання в університеті, а також розповів про особисту трагедію Героя. Наречена Сергія, теж випускниця університету, Олександра Пясецька так і не стала його дружиною, бо війна обірвала всі плани на майбутнє.
Також Роман Андрійович висловив вдячність родині Сергія, передусім матері Інні, яка до останнього не вірила в загибель сина. Попри біль і тривогу за його долю, пані Інна активно долучалася до волонтерських ініціатив на підтримку військових.
Пам’ять про наших Героїв – це не лише біль, а й наша відповідальність жити гідно, працювати й будувати майбутнє, за яке вони віддали життя.