25-26 квітня 2024 року на базі кафедри архітектури Львівського національного університету природокористування відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми ревіталізації та гуманізації предметно-просторового середовища повоєнної України». Науковий захід відбувся в рамках проєкту програми Еразмус+ напряму ім. Жана Монне «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини» (грантова угода № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом).
З вітальним словом на початку конференції виступив в.о. ректора ЛНУП Василь Лопушняк, наголосивши на тому, що ми не можемо бездіяльно чекати перемоги, бо вже зараз є необхідність у науково обґрунтованій розробці проєктів із відновлення енергетики, житлового фонду, критично важливої інфраструктури, зруйнованих історичних пам’яток. Тому для ЗВО вкрай важливо слугувати майданчиками для досліджень, платформами для змістовних дискусій на суспільно важливі теми, особливо теми відбудови.

У межах національного архітектурного хакатону «100 ідей для міст» 9 квітня 2024 р. відбулася робоча зустріч групи архітекторів Львівського національного університету природокористування із керівництвом Березанської міської ради (Київська область).
Відповідно до технічних завдань і вихідних даних учасники групи розробили проєктні пропозиції парку у м. Березань. Зокрема, в основі концепції просторового розвитку парку «Grace space park» лежить ідея створення рекреаційно-відпочинкової зони м. Березань. За своїм призначенням парк повинен бути соціально-комунікаційним центром для всіх верств населення, включаючи людей з особливими потребами. Окремі зони парку призначені для проведення урочистих подій, вшанування пам’яті українських воїнів, проведення міських свят та ярмарок.
Парк передбачає територіальне зонування за функціональним призначенням: алея пам’яті, етнографічна зона, зона дитячих розваг, культурно-масових заходів, торгово-відпочинкова зона, зона урочистих подій.
Алея пам’яті передбачає створення затишного середовища для роздумів та скорботи. Кожне дерево, яке висаджене в алеї, буде символізувати загиблого героя м. Березань. Благоустрій алеї виконаний у білих тонах, що символізує чистоту і саможертовність українських захисників. Для вшанування пам’яті кожного воїна створена окрема скорботна зона інтерактивними та архітектурно-ландшафтними засобами.
Зона дитячих розваг спрямована на забезпечення активного відпочинку дітей. Дитяча колія з цікавими сюжетними станціями забезпечить пізнавальну функцію, розвиток та відпочинок дітей, сприятиме соціалізації дітей.
Етнографічна зона запланована у вигляді старого городища з історичними будівлями та спорудами (житло, кузня, стельмашня, бондарня, гончарня, млин тощо), її функцією є ознайомлення відвідувачів з народними промислами та історією краю. Тут проводяться майстер-класи з народних промислів та передсвяткові ярмарки.
Зона культурно-масових заходів передбачає споруду літнього театру, де будуть проходити концерти, фестивалі тощо.
У торгово-відпочинковій зоні розміщується ресторан-кафе, кіоски швидкого харчування, вздовж каналу з обох боків низка столиків для відпочинку та харчування. Береги каналу з’єднують містки.
Зона урочистих подій облаштована для проведення весільних церемоній, фотосесій.
На зустрічі керівник громади Олег Сивак обговорив робочі питання проєкту, подав своє бачення та подякував виконавцям за роботу.


У межах проєкту «Інновації. Реконструкція. Суспільство» розпочався хакатон «100 ідей для міст». Мета хакатону – розробка архітектурних рішень для близько 1400 населених пунктів України. До проєкту активно долучилася група архітекторів Львівського національного університету природокористування, яка розпочала розробку проєктних пропозицій для двох населених пунктів: - С.13. Ідеї для реконструкції будинку сільської ради з розширенням (прибудовою) приміщення для ЦНАП в с. Киселівка Чернігівської області; - П.04. Ідеї для парку дозвілля БТГ. Відповідно до технічних завдань та вихідних даних учасники мають розробити і презентувати проєкти відновлення конкретних міських районів, об’єктів, систем інфраструктури. Команди сформовано. Починаємо роботу над проєктами відновлення інфраструктури України!


На кафедрі архітектури факультету будівництва та архітектури Львівського національного університету природокористування під керівництвом доцента Нестора Степановича Савчака відбулося підбиття підсумків наукової студентської роботи за 2023 рік у студентському науковому гуртку «Дизайн». Тематика робіт стосувалася впливу біодизайну на формування довкілля, облаштування зелених дахів, розвитку екопарків та зон відпочинку для підвищення якості життя містян, проблем гуманізації житлового середовища повоєнної України тощо. Кращі роботи було заслухано на підсумковому засіданні факультету.


Історико-етнографічний музей «Бойківщина» – музейний заклад, розташований у місті Самборі Львівської області. У грудні 1990 року виконавчий комітет Самбірської міської ради виділив приміщення під відновлений музей у колишньому будинку парафіяльної школи, збудованої мешканцями міста в 1679 році. Сьогодні будівля музею залишається однією з унікальних споруд, які потребують ревіталізації. 7 березня 2024 р. робоча група архітекторів Львівського національного університету природокористування відвідала музей, щоб вивчити містобудівні умови та стан будівлі. Історико-етнографічний музей «Бойківщина» долучено до об’єктів ревіталізації, які розробляються викладачами та студентами нашого університету в рамках грантової угоди № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом у рамках програми ЄС Еразмус+.


7 березня 2024 р. викладачі кафедри архітектури Львівського національного університету природокористування Андрій Володимирович Степанюк, Романа Василівна Кюнцлі та Степан Ярославович Пісьо відвідали м. Самбір із профорієнтаційною метою. Колеги ознайомили учнів комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський фаховий педагогічний коледж імені Івана Филипчака», студентів Самбірського фахового коледжу культури і мистецтв та учнів ліцею «Престиж» міста Самбора з умовами вступу, особливостями та перевагами навчання у Львівському національному університеті природокористування.


На кафедрі архітектури продовжується активна робота над виконанням грантової угоди № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом у рамках програми ЄС Еразмус+. 21 лютого 2024 р. робоча група кафедри відвідала будівлю «Доброчинного закладу-інституту для сиріт та убогих» С. Скарбека у с. Заклад, який планує ревіталізувати під навчальні потреби Національної академії сухопутних військ.

В рамках виконання грантової угоди «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини» № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом викладачі кафедри архітектури Львівського національного університету природокористування продовжують працювати над архітектурною спадщиною, яку залишив С. Скарбек (1780–1848) – австрійський граф, відомий землевласник і меценат. 8 грудня 2023 року робоча група відвідала комплекс у с. Заклад та обстежила житловий будинок, який колись належав до комплексу Доброчинного інституту для сиріт та убогих.

Скалат – місто в Тернопільському районі Тернопільської області. Перша згадка про Скалат як поселення зустрічається у письмових джерелах, датованих 1512 роком, коли воно входило до Теребовлянського повіту Руського воєводства. Скалат відомий своїм замком, який побудований у 1630 р. галицьким мечником Кшиштофом Віхровським у формі неправильного чотирикутника.

Кафедра архітектури на замовлення Скалатської ОТГ розробила пропозиції щодо реконструкції центральної частини міста. В рамках виконання грантової угоди «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини» № 101084975 – Revitalization між ЛНУП та Європейським Союзом працівники кафедри архітектури запланували виконати проєкт ревіталізації презентативної частини міста Скалат, яка прилягає до замку.

Після кількох поїздок у м. Скалат та виконаних обмірів викладачі кафедри архітектури та студенти факультету будівництва та архітектури ЛНУП працюють над виконанням проєкту ревіталізації історичної частини міста. Зокрема, розроблені пропозиції комплексного плану благоустрою скверу та автостоянки.

 

«Бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта (що не є процесом, який зупиняється в день, коли ми закінчуємо школу або університет), це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації» (Ніл Гейман, з лекції «Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?», 2012).

Студенти-дизайнери першого курсу в межах виховної години 8 листопада 2023 р. побували на екскурсії в Науковій бібліотеці ЛНУП, фонди якої налічують близько 500 тисяч книг. Здобувачі вищої освіти мали змогу оглянути й потримати в руках унікальні старовинні видання і, крім інформації про бібліотеку та книги, зосереджували свою увагу на дизайнерському оформленні різноманітних видань.

Майбутні дизайнери з цікавістю сприйняли невимушену розповідь директора Наукової бібліотеки ЛНУП Марії Грицевич про книгозбірню та раритетні видання, які тут зберігаються, а наставник групи Степан Ярославович Пісьо знову-таки звертав увагу на їх оформлення (а ще поділився тим, що свого часу після закінчення навчання в університеті свій напрям у творчості знайшов, гортаючи альбоми репродукцій різних музеїв).

Зрештою, вийшла нетипова змістовна екскурсія зі своєрідним спрямуванням лабіринтами бібліотеки, і студенти мали змогу побачити, що навіть у часи онлайн-епохи книги – це невід’ємна частина освіти.

6 листопада 2023 р. на базі Львівського державного університету внутрішніх справ проведено науковий семінар, присвячений можливостям участі у міжнародних проєктах Еразмус+. Львівський національний університет природокористування представляла доктор мистецтвознавства, доцент кафедри архітектури Романа Кюнцлі. Як координатор одного з проєктів Р. Кюнцлі поділилася власним досвідом участі у міжнародній грантовій діяльності, окреслила труднощі та ключові аспекти подання заявки на участь у гранті.

ЛНУП та ЛьвДУВС тісно співпрацюють у реалізації міжнародних проєктів Еразмус+. У спільному виконанні університети сьогодні мають два проєкти: «Застосування принципів адаптивної архітектури у ревіталізації покинутих пам’яток архітектури спільної східноєвропейської спадщини» № 101084975 – Revitalization – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH (грантова угода № 101084975 – Revitalization) та «Запобігання та протидія домашньому насильству в час суспільно необхідної ізоляції» № 101123014 – NON-VIOLENCE – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH (грантова угода № 101123014 – NON-VIOLENCE), де проблему впливу середовища на поведінку людини розкриває кафедра архітектури ЛНУП.