25 квітня 2024 року в рамках роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми ревіталізації та гуманізації предметно-просторового середовища повоєнної України» на кафедрі гуманітарної освіти ЛНУП відбувся круглий стіл «Юрій Новосільський – видатний художник, філософ та богослов».
Через оголошену повітряну тривогу науковий захід проходив у сховищі головного корпусу ЛНУП. Розпочав його декан факультету будівництва та архітектури в.о. професора Андрій Мазурак, який, привітавши гостей та учасників круглого столу, відзначив важливість вивчення творчої спадщини тих видатних осіб, які творили українську культуру, попри лихоліття не втрачали українську ідентичність і несли своєю творчістю іскру українства в Європу, тому вивчення та пошанування творчої спадщини Юрія Новосільського має шляхетну мету.
Модератор заходу, в.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти професор Ігор Бегей у своєму вступному слові акцентував увагу на тому, що чимало представників української культури були і є розсіяні по світу, не завжди в нас пошановані і сучасне покоління має постійно відновлювати історичну справедливість, чому і присвячена робота нинішнього круглого столу.
Із доповіддю «Творча спадщина Юрія Новосільського: синтез ідей Заходу та Сходу в мистецтві, релігії, філософії» виступив доцент кафедри гуманітарної освіти ЛНУП Андрій Копитко, який, спираючись на наукові дослідження українських та зарубіжних науковців, детально розповів про життєвий та творчий шлях і філософські пошуки Юрія Новосільського. Доповідач звернув особливу увагу на те, що художник, який переважно творив у польському мистецькому середовищі, зумів зберегти українську ідентичність.
З особливим зацікавленням учасники наукового заходу прослухали доповідь відомої української дослідниці, мистецтвознавиці та керівниці Іконописної школи «Радруж» Українського католицького університету Соломії Тимо «Актуальність творчості Юрія Новосільського для української культури і мистецтва». Доповідачка глибоко проаналізувала мистецьку спадщину художника, його пошуки Бога та сакральні мотиви у творчості, розповіла про його послідовників в Україні та проінформувала всіх зацікавлених щодо видань та інтернет-ресурсів, які допоможуть глибше пізнати цю непересічну особистість.
Ґрунтовні доповіді, обговорення та дискусія – це ті маленькі цеглинки, які нам вдалося додати до храму пам’яті та вшанування видатного діяча української та польської культур.

Вітаємо в.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти факультету будівництва та архітектури, доктора політичних наук Ігоря Івановича Бегея з присвоєнням почесного звання професора кафедри гуманітарної освіти!
Міцного здоров’я, плідної праці та подальших здобутків, пане професоре!

У межах Звітної наукової студентської конференції 6-7 березня 2024 р. на кафедрі гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування відбулися засідання трьох студентських наукових гуртків: «Плекання рідної мови» (керівники – доцент, к.філол.н. Анжела Куза та доцент, к.філол.н. Олена Дерпак), «Краєзнавство» (керівник – доцент, к.філол.н. Ігор Баран), «Філософія» (науковий керівник – доц., к.і.н. Андрій Копитко), у роботі яких беруть активну участь студенти всіх факультетів.
На засіданні гуртка «Плекання рідної мови» до розгляду було запропоновано 20 доповідей з питань української мови, літератури, культури, комунікації крізь призму російсько-української війни. Тематика доповідей була розмаїтою і водночас актуальною: насамперед було заслухано презентації про героїв сьогодення Тараса Чайку та Василя Пелиша крізь призму спогадів їх сучасників, також гуртківці досліджували проблеми дотримання мовного законодавства у ЗМІ, функціонування української мови у соцмережах, застосування сучасних мобільних додатків для вивчення української мови, антиколоніального мислення українців як чинника протидії російській пропаганді, лінгвоциду в Україні в історичному вимірі та історичному контексті. Зважаючи на відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка, об’єктом наукових розвідок стали поезія Тараса Шевченка і наш час, шевченківська тематика в сучасних мемах і стрит-арті.
З цікавістю аудиторія прослухала доповіді про волонтерську молодіжну діяльність, явище «українглиш» у студентському сленгу, постать Сергія Жадана як поета, музиканта та волонтера, а також про абстрактні образи в його поезії. Також були презентації, присвячені геймерському сленгу та доцільності функціонування жаргонних англіцизмів у рекламі.
Тематика доповідей гуртка «Краєзнавство» була зосереджена на історичному минулому нашого краю; актуальних проблемах новітньої історії України; маловідомих, непересічних історичних персоналіях, які здійснили вагомий внесок у нашу історію; сприйнятті та розумінні студентством сучасних політичних трансформацій, а також туристично-економічному розвитку окремих територій.
Основною тематикою наукових доповідей гуртка «Філософія» були: дружинна етика в культурі Київської Русі; фізико-економічні виміри досліджень української філософії XIX – поч. XXI ст.; ідеї філософії свободи в поглядах українського філософа М. Поповича; поняття нації в історіософському вченні В.К. Липинського; теоретико-методологічні виміри взаємообумовленості політичної та правової систем у творчій спадщині сучасної української дослідниці О.В. Кукуруз; трактування революції в філософській спадщині М. Драгоманова; трактування матерії в українській філософській думці доби бароко.
Кращі роботи було заслухано на підсумковому засіданні факультету будівництва та архітектури, і в підсумку учасницю гуртка «Плекання рідної мови» Марту Цап (Іт-31) було відзначено грамотою ректора за кращу доповідь на Звітній науковій студентській конференції за результатами досліджень 2023 року, а гуртківці Вікторія Сарана (Арх-21), Олена Поліщук (Буд-22) і Станіслав Сень (Буд-11) відзначені грамотами декана факультету за активну участь у роботі конференції.

Викладачі кафедри гуманітарної освіти Олена Дерпак та Ігор Баран 28 березня 2024 року провели профорієнтаційну роботу у школах Яворівського району. Зокрема, проведено зустрічі з випускниками Яворівського ЗЗСО І-III ступенів № 3 імені Тараса Шевченка, Яворівського ліцею імені Осипа Маковея, Чернилявського ЗЗСО І-III ступенів імені Теодора Перуна, а також Нагачівського ЗЗСО І-III ступенів.
Під час цих зустрічей учням було представлено інформацію про ЛНУП, про спеціальності, на які здійснює набір наш університет, переваги навчання у Львівському національному університеті природокористування, особливості його інфраструктури. Також докладно було з’ясовано особливості цьогорічної вступної кампанії. Дуже вдалим доповненням заходів стали проморолики спеціальностей, зроблені нашими студентами.
Акцентовано увагу та проінформовано випускників про особливості вступу на спеціальності «Архітектура та містобудування» та «Дизайн», зокрема проведення творчого конкурсу. Викладачі ЛНУП наголосили на можливостях якісної підготовки до конкурсу у стінах університету на підготовчих курсах.
Зустрічі пройшли в хорошій атмосфері, учні ставили питання про умови проживання, міжнародну співпрацю університету, умови отримання стипендії тощо.
Особлива подяка за сприяння і створення належних умов проведення профорієнтаційних зустрічей адміністрації навчальних закладів, зокрема директорці Яворівського ЗЗСО І-III ступенів № 3 імені Тараса Шевченка Наталії Вдовенко, директорці Яворівського ліцею імені Осипа Маковея Наталії Моржин, директорові Чернилявського ЗЗСО І-III ступенів імені Теодора Перуна Юрію Гарбузу та директорові Нагачівського ЗЗСО І-III ступенів Сергію Труняку.

1 березня 2024 року в сесійній залі Рудківської міської ради відбулася краєзнавча конференція «Шлях слави і пам’яті від прадідів до правнуків». Її провело Всеукраїнське товариство «Самбірщина» ім. гетьмана Петра Сагайдачного, головою якого є Ігор Бегей – доктор політичних наук, професор, в.о. завідувача кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування. Активними співорганізаторами й учасниками заходу були Рудківська міська рада (голова – Іван Лозинський, заступниця – Світлана Ференц), Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича (директор Ігор Соляр). Учасниками конференції були представники інтелігенції, громадськості, священники ПЦУ, УГКЦ, РКЦ Рудківщини. Зі змістовними науковими повідомленнями виступили краєзнавці краю, науковці згаданого інституту, Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського національного університету природокористування, учасники товариства «Самбірщина». З-поміж інших доповідей присутніх зацікавила презентація доцента, завідувача кафедри будівельних конструкцій ЛНУП Олександра Гнатюка – про проєкт відновлення Палацу Фредрів-Шептицьких. За словами голови товариства «Самбірщина» Ігоря Бегея, конференція показала, що Рудківщина – справді багатий і цікавий край, а його сучасники творять і пишуть сторінки нової історії України, у тому числі на полі бою з московською ордою. Захист незалежності й цілісності території держави народжує героїв, патріотів, які заслуговують на неабияку пошану та увічнення пам’яті про них. Голова Рудківської ТГ Іван Лозинський зазначив, що конференція досягла своєї мети, і матеріали виступів її учасників увійдуть до майбутнього збірника «Рудківський край: від давніх часів до сьогодення». Окрім потужного наукового заходу, вдалося здійснити профорієнтаційні заходи у школах м. Рудки. Зокрема, Ігор Іванович Бегей та Олександр Терентійович Гнатюк провели профорієнтаційні зустрічі з випускниками, де майбутніх абітурієнтів було проінформовано про основні умови та правила вступної кампанії, переваги навчання за освітніми програмами «Будівництво та цивільна інженерія», «Архітектура та містобудування» і «Дизайн», комфортні умови проживання, зручне розташування студмістечка, а також про створені університетом сприятливі умови для розвитку культурного і спортивного життя студентів.

Підвищення кваліфікації викладача – справа корисна і потрібна, адже сьогодення дає нам щоразу нові виклики. Саме тому нещодавно викладачі кафедри гуманітарної освіти стали активними учасниками курсів підвищення кваліфікації «Впровадження інтерактивних технологій на заняттях у вищій школі», що відбувалися у стінах ЛНУП 20-27 лютого 2024 року. Доценти кафедри Людмила Даниленко, Олександр Мазепа, Олена Дерпак, Анжела Куза переймали досвід та поглиблювали свої знання стосовно інтерактивних методів навчання під час лекцій та тренінгів доктора педагогічних наук, професора ЛНУ ім. І. Франка Галини Пʼятакової. А доцент Марія Крива в онлайн-форматі з використанням платформи Zoom ознайомила слухачів із презентаційними матеріалами щодо вдалої організації дистанційного навчання з використанням цифрових інструментів, різноманітних платформ і нових методів. Упевнені, що здобутий досвід допоможе вдосконалити та урізноманітнити навчальний процес і дасть нові можливості для викладання гуманітарних дисциплін!

У межах Днів України в Люблянському університеті (Словенія) 23-24 лютого 2024 року в заочній формі було проведено Міжнародну студентську наукову конференцію «Interaction of the experience of post-Yugoslav and Ukrainian areas: cultural, linguistic, literary, artistic, historical, and journalistic aspects / Взаємодія досвіду пост’югославського та українського простору: культурні, мовні, літературні, мистецькі, історичні, журналістські аспекти», яку для обдарованих українських студентів організував Центр українсько-європейського наукового співробітництва. Вітаємо учасницю гуртка «Плекання рідної мови» студентку факультету будівництва та архітектури Олену Деберну (Арх-31), тези якої (англійською мовою) на тему «The role of music in the Ukrainian resistance / Роль музики в українському опорі» було прийнято та опубліковано в збірнику тез конференції. Вітаємо Оленку і бажаємо не зупинятися на досягнутому!

21 лютого 2024 року на базі кафедри соціальних комунікацій, словесності та культури Державного податкового університету (м. Ірпінь) відбулася Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти міжмовної комунікації та формування комунікативної компетенції сучасного фахівця», співорганізатором якої стала кафедра гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування. Зокрема, серед учасників організаційного комітету був в.о. завідувача кафедри, професор, доктор політичних наук І. І. Бегей. На пленарному засіданні доповідали відразу кілька наших колег: Ігор Іванович Бегей виступив із доповіддю «Особливості самоврядування українців у дослідженнях Івана Франка та його сучасників»; доцент, к.і.н. Андрій Дмитрович Копитко розкрив тему «Соціогуманітарний вимір діяльності ГО „Всеукраїнське товариство «Самбірщина» імені гетьмана Петра Сагайдачного”»; доцент кафедри, к.філол.н. Людмила Вікторівна Даниленко висвітлила тему «Про що говорять топоніми під вогнем війни (Запорізька область)». Конференція об’єднала чимало фахівців навколо важливих для сьогодення тем, і важливо, що доповідачі кафедри гуманітарної освіти ЛНУП теж долучилися до дискусії стосовно актуальних гуманітарних проблем українського суспільства.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови на кафедрі гуманітарної освіти ЛНУП відбувся інтерактивний навчально-виховний захід «Дух свободи промовляє українською».
Захід розпочався із вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання. Після цього студентка групи Арх-11 Вікторія Марусяк виконала пісню-реквієм «Гей, пливе кача…». Далі доцент кафедри, к.філол.н. Анжела Куза розповіла студентам, що Міжнародний день рідної мови започатковано за рішенням ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності у світі, оскільки для кожного вільного народу мова є священною цінністю. Доповідачка навела приклади, як інші народи боролися за свою рідну мову, акцентувала увагу на мовній ситуації в Білорусі, де офіційний статус російської мови спричинив витіснення білоруської з усіх найважливіших сфер суспільного життя. Тільки жертовна боротьба та мовна свідомість українців не дозволили повторити таку ситуацію в нашій країні. Однак ми маємо низку ще не вирішених проблем: війна особливо рельєфно показала, якими загрозливими є масштаби русифікації, здійснені ворогом. Протягом століть Російська імперія, а потім тоталітарна радянська держава робили все можливе, щоб розтоптати та принизити українську мову та культуру, саму українську ідентичність, щоби прищепити українцям комплекс меншовартості, який досі живе у свідомості багатьох наших співвітчизників. Водночас повномасштабне вторгнення прискорило перехід багатьох наших громадян на рідну, батьківську чи дідівську мову. І знову на повен голос прозвучало: мова – це наша зброя та бронежилет нації. Анжела Михайлівна наголосила, що зараз наша країна стоїть на передових рубежах боротьби за свободу всього світу, і в цій боротьбі ми відстоюємо право на свою ідентичність, право бути українцями і творити свій неповторний український світ з його культурою і мовою. Тому так важливо знати, утверджувати у своїй державі та популяризувати у світі українську мову.

12 січня 2023 р. на базі Хирівського ОЗЗСО І-III ступенів Хирівської міської ради Самбірського району відбулася правнича студія на тему «Місцеве самоврядування Самбірщини: минуле, сучасне і майбутнє». Такий захід організувало і провело Всеукраїнське товариство «Самбірщина» імені гетьмана Петра Сагайдачного, яке очолює Ігор Бегей – доктор політичних наук, професор, в. о. завідувача кафедри гуманітарної освіти Львівського національного університету природокористування. Учасники висвітлювали різні теоретичні та практичні аспекти управління та розвитку територіальних громад, розглядаючи головні чинники ефективного місцевого самоврядування. Ігор Іванович Бегей, зокрема, виголосив доповідь на тему історії самоврядування в Україні. У другій (практичній) частині в режимі «вільного мікрофона» усі охочі змогли висловити своє бачення та власні міркування стосовно проблем розвитку територіальних громад. Варто наголосити, що під час заходу Ігор Бегей провів активну профорієнтаційну роботу, зокрема ознайомив усіх учасників, серед яких були голови ТГ, директори шкіл, вчителі, учні, із презентаційними матеріалами щодо діяльності, основних спеціальностей та умов вступу до Львівського національного університету природокористування.